Полювання вчених на коронавірус

Останні тижні кількість хворих на COVID-19 і в Україні, і в світі стрімко зростає. Деякі країни – Англія, Австрія, Німеччина, Іспанія знову вводять жорсткі карантинні обмеження. Під час виступу в парламенті міністр охорони здоров’я України Максим Степанов наголосив, що ми «дійшли точки неповернення і близькі до катастрофи» і ситуація критична.

У ці тривожні дні особлива увага людей прикута до роботи вчених, які працюють над вакцинами та ліками від коронавірусу. «Освіта Україна» вже писала про досягнення, наприклад, вчених кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету щодо створення українського протоколу лікування та про гранти, які виграли українські дослідники на створення вакцини. Як просувається робота цих вчених та які успіхи дослідників за кордоном?

Стійка на голові - у кабінеті директора

     Одним з найкреативніших навчальних закладів країни є Тернопільський НВК «Школа-ліцей №6 імені Назарія Яремчука». Замість дзвоника тут лунає пісня «Червона Рута»,  дзвінкими дитячими голосами звучить звернення «Шановні вчителі! Діти запрошують вас на урок!».  У невеликому кабінеті директора  то оселяється «казкова рибка», яка змінює колір, коли хтось каже «грубі слова», то самі школярі «перетворюються» на керівника закладу. Навіть лави у шкільних коридорах тут оригінальні. Наприклад,  є лавочка-велосипед,  яка «працює на гарному настрої». Але всі цікавинки у школі не тільки (і не стільки) для розваги.  Директор навчального закладу Олександр Остапчук  поставив за мету витіснити зі школи все примітивно-банальне і перетворити її на місце, де дитині цікаво й комфортно і куди вона зранку приходить із задоволенням. Про секрети організації такого простору Олександр Миколайович з радістю розповідає нашому виданню.  Хоча й постійно уточнює: «на жаль, коронавірус вніс корективи у наші плани».

Директор Липовецької школи Василь Авраменко: У нашої школи - українська душа

 Уже три роки (після ухвалення Закону “Про освіту”) директорів шкіл в Україні обирають на конкурсі.  Кандидати на посаду повинні мати не лише досвід, а й бачення подальшого розвитку навчального закладу. Саме так на посаду директора Липовецької ЗОШ № 1 імені В. Липківського на Вінничині прийшов двадцятивосьмирічний Василь Авраменко. У 2011 році він закінчив Вінницький педагогічний університет (інститут фізичного виховання і спорту), працював у сільській школі. Потім - захищав Україну на сході. Після мобілізації знову повернувся до школи.

     Нині, два роки після конкурсу і призначення на посаду директора, запитуємо у Василя Авраменка:  що вдалося змінити у навчальному закладі? А також - з якими труднощами зіткнувся молодий керівник? Які зміни планує у найближчому майбутньому?

ДИРЕКТОР ІЗ САМУРАЙСЬКИМ МЕЧЕМ

     Днями учні Львівської середньої загальноосвітньої школи східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан», жителі міста і вчителі з різних регіонів країни із хвилюванням стежили за онлайн-марафоном, під час якого директор закладу Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ 12 годин безперервно виконував шомен учі катаною (рубання самурайським мечем). Із десятої ранку до марафону приєднувалися найкращі освітяни країни, економісти, музиканти, змінювалися ведучі у студії, а директор не полишав меча. І лише о десятій вечора сенсей відклав катану і показав гостям студії свої руки. Запитуємо в Олександра Олеговича, що допомогло йому протриматися, яка мета марафону та як живеться авторській школі?

Захисти місто від астероїдів!

Днями команда київських школярів повернулася зі Стамбулу, де проходили наймасштабніші змагання з робототехніки для учнів 9 – 11 класів –  FIRST Robotics Competition. І хоча до фіналу українська команда не потрапила, але здобула декілька дуже вагомих нагород.

БІОЛОГІЧНИЙ РЕП

«Привіт вам, п’ятикласники, усі зібрались тут? Сьогодні в нас мета – заглянути у ґрунт!», – так починається реп-урок від учительки біології Яковлівської школи на Харківщині Ольги Халепи. Разом з Ольгою Володимирівною учні рушають у віртуальну мандрівку за село – в поле, до балки, де, приспівуючи, та пританцьовуючи, знайомляться з ґрунтовим середовищем та підземними мешканцями.

ЗБРОЯ ПРОТИ ВІРУСІВ І ХВОРОБ

Сьогодні в усіх країнах світу новинні стрічки починаються і закінчуються повідомленнями про пандемію. Левова частка цих інформацій – про те, як вберегтися від коронавірусу, як діяти самим і пояснити правила відповідальної поведінки дітям. А запитання «що таке віруси?» щодня чують і вчителі, і батьки. Відповісти на ці (та інші, не менш важливі) запитання педагогам та батькам допомагає освітня онлайн-платформа e-Bug (www.e-bug.eu). Десять років тому проект започаткувало Міністерство охорони здоров’я і соціальної політики Великої Британії, щоб популяризувати знання про гігієну, інфекційні захворювання, їх лікування та профілактику, донести думку про важливість щеплень тощо. Наприкінці листопада 2019 року до проекту приєдналася і Україна. Як саме влаштована платформа, які навчальні матеріали та методики на ній розміщено та для яких вікових категорій вони стануть у пригоді? Про це розповідає представниця  e-Bug в Україні Вікторія Круглова.

НАТАЛІЯ ГЛАДКИХ: У ДИТИНСТВА НЕ ПОВИННО БУТИ ІНВАЛІДНОСТІ

Дітей з інвалідністю сьогодні ми бачимо все частіше – у школах, садочках, гуртках, на дитячих майданчиках. Це не означає, що їх стало більше, просто вони нарешті отримали можливість вийти за межі квартири, навчатися та спілкуватися з однолітками. Серед тих, хто допомагає учням з інвалідністю налагодити зв’язок зі світом, є й спеціальних педагог Наталія Гладких. Нещодавно вона увійшла до п’ятдесяти кращих педагогів світу премії Global Teacher Prize і змагатиметься за «вчительський Оскар» на міжнародному рівні. Запитуємо у пані Наталії: з чого почався її шлях до інклюзивної педагогіки, з чого складаються її робочі будні та що вона мріє здійснити.

«КОСМІЧНА МАЙСТЕРНЯ» У ЦЕНТРІ КИЄВА

На початку 2018 року мільйони людей у всьому світі спостерігали за запуском в космос червоної Тесли Ілона Маска, обговорювали деталі польоту. Спостерігали за запуском і студенти Національного авіаційного університету в Києві. Говорили про те, що непогано було б і самим спробувати змайструвати і запустити хоча б найпростішу ракету.

Саме в цей час до Ради молодих вчених НАУ звернувся старший науковий співробітник хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Піпко з пропозицією створити команду студентів і будувати експериментальні ракети. Голова Ради  Ксенія Семенова швидко зібрала групу студентів і через кілька днів в університеті вже кипіла робота: було створено Студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування NAURocket (facebook.com/NAURocket) і три команди почали майструвати ракети.

ЗУСТРІНЕМОСЬ… У ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ

У Конференц-центрі імені Королеви Єлизавети ІІ у Лондоні несподівано пролунала сирена тривоги. Учасники конкурсу проектів освітніх технологій Reimagine Education Awards, який називають «освітнім Оскаром», поспішили до стенду одного з фіналістів – Сумського державного університету. Українські освітяни презентували на конкурсі екосистему ЗВО і показували, як працює нова навчально-дослідницька лабораторія віртуальної та доповненої реальності Ulab. Глядачам у Лондоні запропонували «екскурсію», під час якої потрібно було в режимі реального часу вирішити інженерну задачу з коригування роботи установки підготовки природного газу. Саме в момент екскурсії і пролунав сигнал тривоги.

«ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ»: ЯК ДІЯТИ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ

Починаючи з 2020 року всі вчителі зможуть підвищувати кваліфікацію не тільки в державних установах, а й у приватних і   громадських організаціях. Іншими словами, ринок надання освітніх послуг для педагогічних працівників демонополізується, а вчителі отримують справжню свободу обрати ті навчальні програми (курси, тренінги, вебінари тощо), які їм справді потрібні.

Хто ж за якими правилами зможе надавати освітні послуги вчителям та як діяти у нових умовах керівникам шкіл? Про це під час зустрічі з директорами, педагогами, представниками громадських організацій та фахівцями інститутів післядипломної педагогічної освіти розповіла заступник міністра освіти і науки Любомира МАНДЗІЙ.

УЧИТЕЛЬ-СПЕЦНАЗІВЕЦЬ АНДРІЙ ГОРДІЄНКО: ВАЖЛИВО НАВЧИТИ НЕ ХОДИТИ СТРОЄМ, А ДУМАТИ Й АНАЛІЗУВАТИ

Днями вчителя Авіакосмічного ліцею імені Ігоря Сікорського Національного авіаційного університету Андрія ГОРДІЄНКА нагородили медаллю «Честь. Слава. Держава» – за мужність, патріотизм, бойові заслуги у захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Про гарячі місяці початку війни, про власну мотивацію захищати державу і про те, якою він хоче бачити Україну в майбутньому, Андрій Федорович розповідає читачам нашого видання.

Вища освіта: інвентаризація

     Найкращі заклади вищої освіти у світі унікальні, кожен з них має власне обличчя, наукові школи, педагогічні та технічні інновації.

Кращі українські ЗВО також мають чим похвалитися.  Це і «антикризові кейси» (наприклад, з облаштування енергоефективності), і нові форми навчання (дуальна та змішана освіта), і педагогічні новації. Нещодавно керівники МОН  започаткували форуми вищої освіти, під час яких  найсильніші ЗВО розповідатимуть, як вони (часто всупереч системі) досягають успіху. А також – якими прагнуть стати у найближчому майбутньому.

Перші шість ЗВО заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний представив під час форуму, присвяченому реформі вищої освіти.

УЧИТЕЛЬ? БУДЕШ КУЛЕМЕТНИКОМ!

Нещодавно учителя київської школи №4 Леоніда ГУСАЧЕНКА нагородили медаллю «Честь. Слава. Держава» – за мужність, патріотизм, за активну роботу з учнями у військовій справі, за бойові заслуги у захисті суверенітету і територіальної цілісності України. Про воєнні й післявоєнні будні, про зиму 2013–2014 року та плани на майбутнє педагог розповідає читачам нашого видання.

ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ: НОВА ФОРМУЛА

Із 2020 року система фінансування й управління закладами вищої освіти починає змінюватися. Що ж потрібно знати викладачам та студентам ЗВО, аби скористатися новими можливостями, і на які ризики зважати, щоб не опинитися в ар’єргарді? До чого мають бути готові ректори, правила обрання яких також зміняться? Під час форуму, присвяченого реформі вищої освіти, і керівники Міністерства освіти, і науки, і ректори університетів спробували дати відповіді на ці запитання.