Настав час уточнити карту Всесвіту

    Українських дослідників космосу добре знають у науковому світі. У Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук працюють учені, які, наприклад, вивчають рух полюсів Землі, а одна з дослідниць-«сонячників» певний час очолювала Департамент Сонця в Міжнародному астрономічному союзі. Сконструйований групою космічного приладобудування пристрій саме зараз вимірює вміст метану в атмосфері планети Марс. 

    Свої «рядки» до космічних досліджень уже вписав докторант ГАО НАН Андрій Елиїв. Нещодавно він отримав премію Президента для молодих учених за роботу «Космічні войди великомасштабної структури Всесвіту: виокремлення, населення, активні ядра галактик та магнітні поля». 

Музей науки: заборонено не торкатися!

    У столиці України відкрився  науковий простір,  який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки  у світі.  У Музеї науки на території  Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо,  і на все життя) стати  дослідником з фізики, хімії, математики. 

    Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ. 

Університети України: перевірка на життєздатність

Тема акредитації освітніх програм нині є однією з найактуальніших.  Університетські спільноти шукають відповіді на запитання: як вибудувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти? Як розробити освітні програми і пройти акредитацію?  

"Польові дослідження" плагіату та доброчесності

    Якість освіти у вищій школі прямо пов’язана з академічною доброчесністю. Це розуміють наукові спільноти у  всьому світі,  тому вибудовують системи сприяння доброчесності,  перевіряють наукові дослідження.

    А як борються з плагіатом в українських закладах вищої освіти? Чи вдалося нашим ЗВО запровадити культуру доброчесності та поставити “запобіжники” проти наукових крадіжок?

                         

Формула щастя

    У нашому суспільстві останніми роками все частіше можна почути дискусії на тему щастя. Сучасні філософи, журналісти і представники інших професій міркують: що таке щастя для українців? А також – як «налаштувати» себе так, щоб помічати не тільки невдачі, а й радісні моменти?

    А що думають про щастя науковці? Чи можна виміряти рівень щастя конкретної людини? Чим міряти – «лінійкою» чи «штангенциркулем»? Чому одні люди часто посміхаються, а інші – постійно незадоволені? На ці запитання під час онлайн-зустрічі «Молекулярні механізми щастя» спробував дати відповідь український учений-генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Олександра Богомольця Національної академії наук України Віктор ДОСЕНКО.

Всеукраїнська школа онлайн: зроблено з любов'ю

    Новий рік для українських шкіл розпочався з жорсткого локдауну - навчальні заклади знову змушені працювати дистанційно.  Для того,  щоб віддалене навчання було якісним та максимально комфортним для вчителів, учнів та батьків, Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут розвитку освіти ініціювали створення  Національної платформи “Всеукраїнська школа онлайн”. Днями вона вже розпочала роботу.