четвер, 13 лютого 2020 р.

Вища освіта: інвентаризація


     Найкращі заклади вищої освіти у світі унікальні, кожен з них має власне обличчя, наукові школи, педагогічні та технічні інновації.
Кращі українські ЗВО також мають чим похвалитися.  Це і «антикризові кейси» (наприклад, з облаштування енергоефективності), і нові форми навчання (дуальна та змішана освіта), і педагогічні новації. Нещодавно керівники МОН  започаткували форуми вищої освіти, під час яких  найсильніші ЗВО розповідатимуть, як вони (часто всупереч системі) досягають успіху. А також – якими прагнуть стати у найближчому майбутньому.
Перші шість ЗВО заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний представив під час форуму, присвяченому реформі вищої освіти.

Єгор Андрійович попросив ректорів, представників бізнесу та журналістів звернути на ці заклади найпильнішу увагу. До речі,  майже всі вони знаходяться не в столиці, а в регіонах, де створити потужний університет складніше.

Навчання у віртуальній кімнаті
Аж ніяк не відчувають себе провінціалами студенти Сумського державного університету. Технічні та педагогічні новації цього ЗВО цілком на рівні європейських закладів вищої освіти.
Ректор СумДу Анатолій Васильєв каже: технології E- Learning (навчання за допомогою електронних технологій) «присутні» на кожній лекції і в кожній аудиторії.
Зокрема, створено потужну інформаційну систему, до якої входять 5 тисяч комп’ютерів, дві сотні мультимедійних аудиторій, потужний сервер, бібліотечно-інформаційний центр.
Відому фразу «Як пройти до бібліотеки?» з комедійного кінофільму сучасні студенти СумДУ, мабуть, уже не зрозуміли б. Тут давно відійшли від розуміння бібліотеки як будівлі, тепер це технологічний штаб, який забезпечує інформацією увесь простір університету.
 - Можна не ходити до бібліотеки, але успішно користуватися усіма нашими ресурсами, - розповідає Анатолій Васильович. -  Ми сповідуємо політику відкритого доступу. І до віртуальної книгозбірні, і до депозитарію можна увійти безкоштовно, з будь-якої точки України та за її межами. Нашими книжками та інформаційними ресурсами користуються люди з понад 170 країн!
Кожен студент та викладач закладу має свій віртуальний кабінет, у якому, серед іншого, є і розклад, і опитування щодо якості викладання. Цей досвід викликає великий інтерес закордонних партнерів, - повчитися облаштовувати віртуальний устрій до ЗВО приїжджають колеги з багатьох країн.
Для викладачів створено  Конструктор навчально-методичних матеріалів Lectur ED. За його допомогою можна формувати чи змінювати кожен курс чи тему.   
 Студентам особливо подобаються віртуальні тренажери. Вони дозволяють працювати на межі можливого, «пропрацьовувати» аварійні ситуації, заходити всередину живого організму, збирати і розбирати автомобіль. Таких тренажерів у закладі близько двох тисяч, їх використовують студенти усіх курсів.
Днями у Сумському державному університеті відкрили навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності. У віртуальній зоні лабораторії стіни перетворено на екрани та встановлено чотири  робочих місця. Студенти потрапляють у навчальну ситуацію, яку їм треба вирішити за 15 хвилин. Інші учасники навчального процесу працюють у класі поруч (він розрахований на 20 робочих місць і також обладнаний екранами), вони також шукають, обговорюють та пропонують рішення. Через 15 хвилин студенти у віртуальній зоні змінюються і робота продовжується.
Нещодавно цей проект сумчани демонстрували під час освітньої виставки у Лондоні і отримали одне з призових місць.  Нині університет уже має домовленості щодо розробки таких віртуальних кімнат для інших ЗВО.
Також у закладі  влаштовують конкурси серед викладачів на кращі ідеї щодо використання гаджетів студентами під час навчання.  І під час лекцій та практичних занять справді використовують смартфони та айфони.
Подбали в СумДУ і про майбутніх абітурієнтів. Школярі мають можливість потренувати свої навички на онлайн-платформі  «Екзаменаріум», де розміщено і навчальні курси, і тести з усіх предметів.
Серед новацій закладу  і платформа дистанційного навчання. І це не просто розрізнені онлайн-курси. В університеті можна здобути освіту з 14 (!) спеціальностей дистанційно, від першого до останнього курсу навчання.  Вести діалоги з викладачами допомагають 40 територіальних центрів дистанційних комунікацій.
Упроваджується в СумДу і змішане навчання. Тут розроблено близько  360 курсів, у яких від  30 до 70 відсотків обсягу матеріалу опановується в контакті між викладачами і студентами в онлайн-режимі. Для змішаного навчання створено спеціально платформу  «Mix». До речі, за словами ректора, до такої форми навчання у ЗВО йшли поступово -  близько п’ятдесяти викладачів два роки проводили педагогічний експеримент, адаптували свої курси.
- Технології, які застосовуються у нашому університеті, дуже складні і дуже дорогі, але абсолютно необхідні для навчання, - зазначив ректор. – Ми витрачаємо на них власні та грантові кошти і сподіваємося, що новий підхід до фінансування вищої освіти дозволить  і нам, і іншим університетам залучити додаткові ресурси.

На лекції - літаком
Дуальна освіта ще зовсім недавно була привабливою, але ніби не зовсім законною формою навчання. Університети активно розповідали про її переваги абітурієнтам і дуже неохоче відповідали на запитання про врегульованість норм закону. І лише коли законодавство щодо вищої освіти почало змінюватися, дуальна освіта  стала по-справжньому розвиватися в українських ЗВО.
Нині, як відомо, триває  пілотний проект з дуальної освіти, у якому беруть участь 44 навчальні заклади, що готують фахівців для різних галузей економіки – від  банківської сфери до авіації. Одні з найкращих результатів з впровадження дуальної форми навчання має Харківський аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Ректор ХАІ  Микола Нечипорук каже: ця форма освіти прижилася у закладі ще 25 років тому, коли однією з кафедр завідував легендарний авіаконструктор Олег Антонов.  Метр прилітав на заняття в Харкові з Києва. А коли не встигав – присилав за студентами літак, який забирав дві групи на заняття до столиці. Це і було перше дуальне навчання в Харківському авіаційному.
 - Авіація – дуже високотехнічна галузь, у ній не можна кілька років вивчати теорію, а потім переходити до практики, - пояснює ректор. – Потрібно, щоб  випускник був максимально готовий отримати диплом і йти працювати на виробництво.  
До дуальної підготовки в Харкові чимало чиновників багато років ставилися підозріло: присилати перевіряльників, які мали переконатися, чи студенти справді навчаються, а не байдикують на виробництві.
   У 2018 році уряд схвалив концепцію впровадження дуальної освіти, а навесні 2019 затвердив план заходів з її впровадження.   Дуальній освіті було увімкнуто  «зелене світло». Нині тут співпрацюють з такими підприємствами, як ДП «Антонов», ПАТ «Мотор Січ», КБ «Південне», Державним київським конструкторським бюро «Луч», ДАХК «Артем» та іншими.
Використовують три форми дуальної освіти. Перша: навчання студентів спільно з виробничниками не в межах одного міста. Старшокурсники, наприклад, їдуть за договором навчатися до ДП «Антонов».  Їх забезпечують гуртожитком, виплачують заробітну плату. За час навчання встигають взяти участь у конструкторських роботах та різних проектах, а після закінчення університету уже  мають робоче місце.
Друга форма – погодження навчальних програм з підприємством, викладання теорії у ЗВО, а практика – на виробництві.
Третя форма  (її застосовують, наприклад, спільно з КБ «Південне») – передбачає переддипломну практику і підготовку диплома безпосередньо у конструкторському бюро.
- Ми забезпечуємо аерокосмічну галузь класними спеціалістами , - додає Микола Нечипорук. – Під час навчання вони не тільки «опановують» кухню  високотехнологічної галузі, а й заробляють кошти, що для багатьох студентів з небагатих родин чи з глибинки життєво важливо.

Високі технології в КНУ
Дипломна робота на перетині генетики, квантової хімії та фізики? В Київському університеті імені Тараса Шевченка це давно  не вважається фантастикою. Десять років тому тут створили Інститут високих технологій, де й відбувається інтеграція вищої освіти і  науки в міждисциплінарних програмах.
Ректор інституту Володимир Ільченко розповідає, що заклад «почався» з педагогічного експерименту,  мета якого - дати можливість студентам здобути освіту не в одній галузі науки, а в декількох одночасно. Тут виконують дослідження на межі  хімії, фізики й біології.
– На таких фахівців у світі величезний попит, - розповідає Володимир Васильович. -  І це не дивно, адже саме на перетині наук здійснюється сьогодні найбільше відкриттів, зароджуються нові підходи та технології.  Колись люди «розділили» науки, але світ залишається цілісним, і розуміти його потрібно цілісно.
У 2009 році до навчальних аудиторій зайшли перші 26 студентів магістратури.  Сьогодні тут навчається (і на бакалавраті, і в магістратурі) 319 студентів. 
У інституті невеликий, але надзвичайно фаховий колектив викладачів. Тут викладають і один з найбільш цитованих українських науковців Дмитро Говорун,  і засновник нової школи, хімік Олександр Іщенко та інші. Багато нових напрямків розвитку, за словами ректора, «підказують» випускники.
Чимало навчальних програм інституту є унікальними. В курсі біології, наприклад, вивчають сучасну електроніку (з «прицілом» на штучний інтелект), електромагнетизм, основи квантової теорії.
Для фізиків у наступному році буде відкрито нову спеціальність  «Електроніка», де вивчатимуть електричні процеси у біологічних системах, молекулярну біологію, анатомію та фізіологію людини тощо.
Для хіміків читають лекції про математичні методи у опануванні природничих наук.  До речі, ректор особливо наполягає на важливості математики. Каже: це – мова науки, її мають знати усі природничники.
Шістдесят відсотків випускників закладу ідуть працювати в наукові інститути НАН. Сьогодні це найвищий показник наукового поповнення серед усіх ЗВО України.
 - Усі наші випускники легко знаходять роботу, - додає Володимир Ільченко. – Взагалі ж я переконаний, що освіта – це Всесвіт,  і по-справжньому освічена людина сама може створити собі робоче місце.

 Побачити урожай з космосу
Ініціатива Житомирського національного агроекологічного університету щодо створення регіонального інноваційно-космічного кластеру «Полісся» - також одна з найкрутіших в Україні. Серед основних завдань кластера, за словами ректора ЗВО Олега Скидана,  передбачено створення регіональної системи дистанційного зондування Землі;  системи інформаційного забезпечення для нової моделі управління регіоном; оперативне управління у сфері транспорту, енергетики тощо. Іншими словами, космічні та геоінформаційні системи буде використано і в освітньо-науковій діяльності, і в реалізації реформи децентралізації.
На базі університету уже почалося   створення регіонального космічного центру, у співпраці з Державним космічним агентством  встановлено три антенні установки.
– За допомогою зондування Землі з космосу ми зможемо швидко виявляти лісові пожежі, оцінювати стан дозрівання врожаю на полях і виявляти проблемні зони, «бачити» місця незаконного видобутку бурштину тощо, - розповідає ректор.
За задумом, інформаційні системи кластеру стануть в пригоді й новоствореним територіальним громадам. На території області їх 57 (а буде ще більше), ці місцеві громади відчувають брак спільного інформаційного простору.  вертикальної й горизонтальної інтеграції.
– Систему управління і співпраці треба вибудовувати заново, - додає Олег Скидан. – Наприклад, постійно виникають питання щодо  розподілу ресурсів, люди не розуміють, що і як фінансується. Наш кластер допоможе отримати ясність і в цих питаннях. Нині створюється геопортал Житомирської області, де буде повна інформація про структуру управління та ресурси регіону.
Сьогодні фахівці, задіяні в створенні кластеру (рішення про його створення вже ухвалила Житомирська облрада) проводять зустрічі з керівництвом ОТГ, правоохоронними органами, пожежними тощо, та  пояснюють переваги співпраці.
Дрібниці роблять досконалість
Досвід Запорізького державного університету – яскраве свідчення того, що можна не скаржитись на ціни на енергоносії, не влаштовувати «канікули» взимку з-за холодних аудиторій. А поступово вибудувати у ЗВО  комфортне (і економне) середовище.
– Буду говорити про прозу, про тепло в аудиторіях,- посміхається ректор ЗВО Микола Фролов. – Ще вісім років тому ми стояли перед вибором:  «відпочивати» взимку, чи спробувати щось змінити. Почали з «дрібниць», з енергозбереження, з економії ресурсів. Втім, як говорив Мікеланджело, дрібниці роблять досконалість. Усі наші заходи дали величезний результат.
Вісім років тому у ЗВУ створили лабораторію, яка опікується питаннями енергозбереження. І всі технології з енергозбереження в університеті – це власні розробки працівників закладу.
За допомогою спеціального обладнання у ЗВО відбувається постійний  контроль за споживанням тепла, електроенергії та води. А за допомогою тепловізора фахівці щомісяця аналізують стан приміщень і знаходять місця тепловтрат.
У ЗДУ швидко вирахували, що найбільше втрат тепла відбувається через дахи, тому їх відремонтували й осучаснили. Нині дахи корпусів університету – одна з окрас міста.
Також в університеті сім років тому створили  власне виробництво вікон та дверей. Купили станки, навчили двох технічних працівників, які й виготовляють для закладу пластикові вікна та двері.  
А ще в університеті облаштували індивідуальні теплові пункти, на які надходить інформація зі встановлених на кожному поверсі датчиків.  Комп’ютерна програма аналізує показники, а фахівці лабораторії ухвалюють рішення щодо збільшення чи зменшення температури.
Завдяки системній роботі у минулому році за світло, тепло та воду ЗВО заплатив лише 8, 5 мільйонів гривень.
– Ми ставили за мету витрачати на комунальні послуги не більше 5 відсотків від загального бюджету університету, і в минулому році цю мету досягнули, - додає ректор.
Втім, нині ЗДУ стоїть перед новими викликами. До нього приєдналася Інженерна академія, у якій сім років не було опалення.  Тому всі зусилля фахівців з енергозбереження та енергомодернізації закладу направлено на те, щоб допомогти новому підрозділу.
Серед планів на майбутнє: встановити сонячні колектори, сонячні батареї та теплові насоси, облаштувати свердловину на території студмістечка і отримувати власну технічну воду.
Як казав Мікеланджело, дрібниці роблять досконалість.

Прийти до школи і… залишитися
У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського переконані: для того, щоб готувати вчителів майбутнього, пора провести інвентаризацію вищої педагогічної освіти в Україні.  
Цей ЗВО показує справжній рекорд міжнародної співпраці – він уклав 54 міжнародні угоди, і, за словами ректора Наталії Лазаренко, усі вони діють.
– Формати цієї співпраці найрізноманітніші, - розповідає Наталія Іванівна. – Залучаємо грантові кошти, використовуємо європейські методики навчання. Третина наших викладачів уже стажувалася за кордоном! І всі вони привозили цікаві ідеї, які ми втілюємо в навчальний процес.
Також в університеті можна отримати подвійний диплом, наприклад – випускника ВДПУ і  Південно-Східного Міссурійського університету.
Кілька років тому в університеті вирішили, що фахових вчителів мають готувати дуже фахові викладачі.  Для підвищення кваліфікації влаштували мовні курси з англійської та німецької в рамках проектів «Шкільний вчитель нового покоління» та «Навчаємо німецької». Завдяки співпраці з British Council викладачі з Вінниці стажувалися у Великій Британії, а  в Україні читали лекції фахівці з-за кордону.
 – Чи не найважливіше, що ми зробили – це змінили методики викладання англійської, - продовжує розповідь ректор. – Зокрема, в рази збільшили кількість годин, які студенти проводять у  школі, тепер вони приходять до шкіл на першому, а не на останньому курсі. Для більшості (!) це стало вирішальним – студенти збагнули, що вчителем бути цікаво і драйвові, і після закінчення ЗВО пішли працювати  до шкіл. Після 660 годин перебування у школі вони залишилися там працювати.
Побачили результати, у ЗВО вирішили «підтягнути» й німецьку, програма й методики якої також застаріли. Разом з Goethe-Institut започаткували проект «Вчимося навчати німецькою». Результати також були дуже хороші.
 Серед новацій ВДПУ і змішане навчання. За допомогою колег із
Піденно-Східного Міссурійського університету у Вінниці створили   онлайн-аудиторію, де в режимі реального часу 17 професорів  з різних закладів (Міссурійського університету, Массачусетського технологічного інституту, університету штату Іллінойс, університетів Канади, Японії)  читають лекції для вінничан. І це, справді, дуже круто.




Немає коментарів:

Дописати коментар