Директор Липовецької школи Василь Авраменко: У нашої школи - українська душа

 Уже три роки (після ухвалення Закону “Про освіту”) директорів шкіл в Україні обирають на конкурсі.  Кандидати на посаду повинні мати не лише досвід, а й бачення подальшого розвитку навчального закладу. Саме так на посаду директора Липовецької ЗОШ № 1 імені В. Липківського на Вінничині прийшов двадцятивосьмирічний Василь Авраменко. У 2011 році він закінчив Вінницький педагогічний університет (інститут фізичного виховання і спорту), працював у сільській школі. Потім - захищав Україну на сході. Після мобілізації знову повернувся до школи.

     Нині, два роки після конкурсу і призначення на посаду директора, запитуємо у Василя Авраменка:  що вдалося змінити у навчальному закладі? А також - з якими труднощами зіткнувся молодий керівник? Які зміни планує у найближчому майбутньому?

ДИРЕКТОР ІЗ САМУРАЙСЬКИМ МЕЧЕМ

     Днями учні Львівської середньої загальноосвітньої школи східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан», жителі міста і вчителі з різних регіонів країни із хвилюванням стежили за онлайн-марафоном, під час якого директор закладу Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ 12 годин безперервно виконував шомен учі катаною (рубання самурайським мечем). Із десятої ранку до марафону приєднувалися найкращі освітяни країни, економісти, музиканти, змінювалися ведучі у студії, а директор не полишав меча. І лише о десятій вечора сенсей відклав катану і показав гостям студії свої руки. Запитуємо в Олександра Олеговича, що допомогло йому протриматися, яка мета марафону та як живеться авторській школі?

Захисти місто від астероїдів!

Днями команда київських школярів повернулася зі Стамбулу, де проходили наймасштабніші змагання з робототехніки для учнів 9 – 11 класів –  FIRST Robotics Competition. І хоча до фіналу українська команда не потрапила, але здобула декілька дуже вагомих нагород.

БІОЛОГІЧНИЙ РЕП

«Привіт вам, п’ятикласники, усі зібрались тут? Сьогодні в нас мета – заглянути у ґрунт!», – так починається реп-урок від учительки біології Яковлівської школи на Харківщині Ольги Халепи. Разом з Ольгою Володимирівною учні рушають у віртуальну мандрівку за село – в поле, до балки, де, приспівуючи, та пританцьовуючи, знайомляться з ґрунтовим середовищем та підземними мешканцями.

ЗБРОЯ ПРОТИ ВІРУСІВ І ХВОРОБ

Сьогодні в усіх країнах світу новинні стрічки починаються і закінчуються повідомленнями про пандемію. Левова частка цих інформацій – про те, як вберегтися від коронавірусу, як діяти самим і пояснити правила відповідальної поведінки дітям. А запитання «що таке віруси?» щодня чують і вчителі, і батьки. Відповісти на ці (та інші, не менш важливі) запитання педагогам та батькам допомагає освітня онлайн-платформа e-Bug (www.e-bug.eu). Десять років тому проект започаткувало Міністерство охорони здоров’я і соціальної політики Великої Британії, щоб популяризувати знання про гігієну, інфекційні захворювання, їх лікування та профілактику, донести думку про важливість щеплень тощо. Наприкінці листопада 2019 року до проекту приєдналася і Україна. Як саме влаштована платформа, які навчальні матеріали та методики на ній розміщено та для яких вікових категорій вони стануть у пригоді? Про це розповідає представниця  e-Bug в Україні Вікторія Круглова.

НАТАЛІЯ ГЛАДКИХ: У ДИТИНСТВА НЕ ПОВИННО БУТИ ІНВАЛІДНОСТІ

Дітей з інвалідністю сьогодні ми бачимо все частіше – у школах, садочках, гуртках, на дитячих майданчиках. Це не означає, що їх стало більше, просто вони нарешті отримали можливість вийти за межі квартири, навчатися та спілкуватися з однолітками. Серед тих, хто допомагає учням з інвалідністю налагодити зв’язок зі світом, є й спеціальних педагог Наталія Гладких. Нещодавно вона увійшла до п’ятдесяти кращих педагогів світу премії Global Teacher Prize і змагатиметься за «вчительський Оскар» на міжнародному рівні. Запитуємо у пані Наталії: з чого почався її шлях до інклюзивної педагогіки, з чого складаються її робочі будні та що вона мріє здійснити.

«КОСМІЧНА МАЙСТЕРНЯ» У ЦЕНТРІ КИЄВА

На початку 2018 року мільйони людей у всьому світі спостерігали за запуском в космос червоної Тесли Ілона Маска, обговорювали деталі польоту. Спостерігали за запуском і студенти Національного авіаційного університету в Києві. Говорили про те, що непогано було б і самим спробувати змайструвати і запустити хоча б найпростішу ракету.

Саме в цей час до Ради молодих вчених НАУ звернувся старший науковий співробітник хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Піпко з пропозицією створити команду студентів і будувати експериментальні ракети. Голова Ради  Ксенія Семенова швидко зібрала групу студентів і через кілька днів в університеті вже кипіла робота: було створено Студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування NAURocket (facebook.com/NAURocket) і три команди почали майструвати ракети.