Вдягни на гаджет окуляри

Нещодавно у Данії відбувся 18-й Міжнародний симпозіум музеїв історії освіти, у форумі вже вдруге брали участь і українські музейники. Які виклики стоять нині перед «шкільними музеями»? Які можливості вони створюють для дослідників, педагогів та громад? Які історії розповідають в епоху глобалізації?

НА ПІВДЕННОМУ ПОЛЮСІ ПЛАНЕТИ

Науковий комітет з антарктичних досліджень (SCAR) днями оголосив прізвища вчених, які отримали гранти на новаторські дослідження в Антарктиці. Серед восьми переможців є і представниця України, співробітниця відділу біології та екології Національного антарктичного наукового центру, учасниця цьогорічної експедиції в Антарктику Марія ПАВЛОВСЬКА.

АВТОРКА БУКВАРЯ

                                                                            Наталія КУЛИК

У листопаді минає 150 років із дня народження видатного педагога і методиста Лідії ДЕПОЛОВИЧ. Колись її ім’я знав кожен український школяр – воно було на обгортці перших читанок, які видавалися три десятиліття поспіль. Тепер його чули навіть не всі науковці й педагоги – не кажучи вже про широкий учнівський та батьківський загал. Між тим ця жінка гідна того, аби про неї пам’ятали. І, дякувати Богові й небайдужим землякам, її загублене у часі ім’я наразі віднаходиться.

ОСВІТА КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ Й ОСОБИСТОСТІ

Під час серпневої педагогічної конференції в Києві на трибуну запросили статного, усміхненого чоловіка, котрого представили як «людину-епоху», легенду київської педагогіки. Дев’яносторічний Борис КУЛЬЧИЦЬКИЙ побажав учителям найголовнішого – любові. Пояснив: якщо робити свою справу з любов’ю, з повагою ставитися до дітей і колег, то «педагогічна ноша» ніколи не здаватиметься важкою.

«РЕЦЕПТИ» ДЛЯ ДОМЕННОЇ ПЕЧІ

Наше видання розповідає читачам про лауреатів премії Президента України для молодих учених, чиї дослідження є ноу-хау для розвитку транспорту, енергетики, медицини, оборонного комплексу тощо. Сьогодні знайомимо читачів з автором роботи «Ефективне використання окисненого вугілля при виробництві доменного коксу» – доктором технічних наук, професором,  завідувачем кафедри «Технології переробки нафти, газу та твердого палива» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Денисом МІРОШНИЧЕНКОМ.

ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ: ЕВОЛЮЦІЯ ПРИШВИДШУЄТЬСЯ?

Одна з наукових гіпотез стверджує: семимильні кроки еволюції на планеті Земля відбувалися у часи підвищеного радіаційного фону. Можливо, аварії на атомних станціях також пришвидшують еволюцію живих організмів? І чи є мікроорганізми, які допомагають взаємодіяти рослинам із радіоактивними елементами і впливати на їх доступність у біологічних колообігах речовин?

Відповіді на ці та інші запитання впливу радіації на біоту шукає лауреат премії Президента для молодих учених, старший науковий співробітник кафедри радіобіології та радіоекології Національного університету біоресурсів і природокористування Олена ПАРЕНЮК.

Шевченко: «квантове переосмислення»