У столиці України відкрився науковий простір, який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки у світі. У Музеї науки на території Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо, і на все життя) стати дослідником з фізики, хімії, математики.
Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ.
– Пане Василю, що таке Музей науки? Невже науку можна «показати» у музеї?
- Коли ми почали створювати музей, у нас часто запитували: що це за заклад, навіщо він потрібен? Ми пояснювали, що це буде музей, у якому можна буде доторкнутися до експонатів, взаємодіяти з ними. А наші експонати у простий спосіб пояснюватимуть різні наукові явища. Наприклад, допоможуть порівняти звичайне і загартоване скло. (Можна навіть спробувати його розбити).
І нам вдалося! Музей науки – це простір, вільний для досліджень. Можна торкатися, дивитися, слухати, крутити, стукати, смикати, їздити, бамкати. На відміну від класичних музеїв, де встановлено таблички «Руками не чіпати!», у нас діє принцип «Заборонено не торкатися!». У просторі закладу працюють інтерпретатори, які допомагають зорієнтуватися, задають правильні запитання щодо експонатів.
У кожній школі є діти, які цікавляться дослідженнями. А є такі, що до відвідин музею з наукою жодного разу «не перетиналися». Наше завдання – зацікавити цих дітей до самостійних досліджень. Не пропонувати готові відповіді, а заохотити до самостійних досліджень.
Нині до музею приходять перші відвідувачі, дуже цікаво спостерігати, як вони реагують, дивуються, сприймають експонати. Спілкуюся з ними і розумію, що ми все зробили правильно.
– Як створювався музей?
- Музей науки - це велика мрія Малої академії наук. Я долучився до роботи на етапі вивчення закордонного досвіду. Ми подивилися, як працюють музеї різного масштабу та формату у різних країнах. Побували у Польщі, США, Канаді. Музеї науки у світі дуже різні, і всі - неймовірно цікаві.
Ми зрозуміли, що обов’язково орієнтуватимемося на кращі міжнародні приклади, але «за основу» візьмемо український досвід. Мала академія наук має величезний досвід роботи з дітьми. Це й наукові методики МАН, і робота наукових секцій, товариств, гуртків.
Але музей – лише перший крок. Ми вибудовуємо концепцію неперервної освіти, хочемо зробити так, щоб дитина прийшла в музей, побачила, що наука – це круто і дуже цікаво, і продовжила роботу в гуртках чи лабораторіях.
Це буде струнка освітня вертикаль: від захоплення наукою до реалізації проектів та створення продуктів. Нині міркуємо над створенням єдиного механізму реалізації цієї концепції.
- Як створювали експозиції? Яке обладнання встановили?
– О, створювали по-різному. Наші експонати приїхали зі США, Канади, Польщі, Швеції, Великобританії. Чимало виготовлено і в Україні.
Наприклад, експозиція «Дивна матерія», приїхала з Канади. ЇЇ розробили матеріалознавці центру науки в Онтаріо. Вона показує різні власності матеріалів, інколи абсолютно дивовижні. Одні з цих матеріалів надзвичайно міцні, інші мають магнетичні властивості. І ці властивості можна дослідити прямо у музеї.
З США прибув топ-експонат – велосипед на квадратних колесах. Він виготовлений у Національному музеї математики у Нью-Йорку. Такі велосипеди є лише в чотирьох містах – у Нью-Йорку, Сінгапурі, Ріо-де-Жанейро і в Києві.
З Швеції приїхали інтерактивні столи. Їх наукова цінність – у контенті. Контент – це реальні наукові дані. Наприклад, проскановане за допомогою томографа тіло людини та тварини. Можна збільшити і подивитися, як виглядає (і чим відрізняється) скелет лева і скелет мавпи.
Чимало експонатів виготовлено і в Україні. Одна з ІТ-компаній, наприклад, розробила «маятникову хвилю» – 21 маятник різної довжини, що запускається в певний час.
Ще один експонат від українських компаній – стеля, яка світиться. Потрібно взяти планшет і відповісти на запитання щодо тематики експозицій. Якщо дитина правильно відповідає на 5 запитань, програма активує стелю і та починає світитися різними кольорами.
- Які проекти плануєте реалізувати у майбутньому?
– Завдяки реформі децентралізації більша частина коштів сьогодні лишається на місцевому рівні і це дає можливість створювати різні проекти в громадах. Тому ми плануємо запропонувати громадам створити музеї науки в різних куточках України, навіть найвіддаленіших. Десь вони будуть більші, десь менші, але головне – щоб це було цікаво і захопливо.
Також у найближчому майбутньому плануємо організувати мандрівні виставки. Створити експонати, які зручно перевозити і швидко монтувати. Їх супроводжують інтерпретатори, які пояснюватимуть, як діють різні експонати. А також – науковці, що проводитимуть дослідницькі «шоу» та читатимуть лекції.
Відкриття музею – це величезне досягнення Малої академії наук. Сподіваюся, він стане еталоном, прикладом для відкриття таких закладів і в інших регіонах.
Спілкувалася Світлана ГАЛАТА
Ппубліковано в газеті "Світ", жовтень 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар