Як вирішувати питання
перевантаження шкіл у столиці, чи повинні зберігати статус спеціалізованих школи, випускники яких отримують
недостатні бали ЗНО із профільних предметів, і, найважливіше, як діяти освітній
галузі в умовах стрімкого збільшення кількості жителів мегаполісу – ці та інші
питання обговорювали під час розширеної колегії Департаменту освіти і науки.
Директор департаменту освіти і науки КМДА
Олена Фіданян розповіла, що за
останні 8 років кількість дітей у школах зросла на 70 тисяч, а за минулий рік –
на 14 тисяч.
За даними Світового банку, щодня у
столиці України перебуває п’ять мільйонів людей. П’ятсот тисяч із них щоранку
приїжджають сюди на роботу, а ввечері повертаються до міст-супутників. Діти цих
«щоденних мігрантів», як правило, також навчаються у Києві.
– Це тенденція усіх міст-мільйонників,
куди люди їдуть у пошуках кращої долі, – продовжила пані Олена. – Житлові
комплекси навколо Києва ростуть, «як гриби», але дуже часто ні шкіл, ні
садочків там не передбачено. Молоді родини купують квартири, а їхні діти стають
вихованцями, учнями та студентами освітніх закладів столиці.
На жаль, житлові комплекси без шкіл та
садочків зводять і в самій столиці. Один з таких прикладів – мікрорайон
«Варшавський», добудовується у Подільському районі. Цей мікрорайон додасть 80
відсотків населення району! Будівництво садочка (лише на 200 місць) буде
розпочато у «Варшавському» аж у 2022 році…
Нині у школах Києва навчається 301
тисяча дітей. Із них 281 тисяча зареєстровані в місті.
Зарахування до перших класів НУШ за
новими правилами допомогло відстежити важливі тенденції щодо того, скільки
дітей із передмість (чи без реєстрації) навчаються у школах столиці. З 33 тисяч
першокласників, які 1 вересня прийшли до шкіл Києва, лише 25 тисяч
зареєстровані у столиці.
– Чимало дискусій було щодо дітей
працівників шкіл, які навчатимуться не там, де зареєстровані, а там, де працює тато
чи мама, – продовжила Олега Григорівна. – Виявилося, що таких лише три (!)
відсотки. На мою думку, прихід цих дітей у школи варто підтримувати, бо якщо
вчитель приходить разом з дитиною, то він залишиться працювати у цьому закладі.
Премій
і надбавок у напівпорожніх закладах не буде
За статистикою, наповнюваність шкіл у
столиці є найбільшою й країні. Кожна четверта школа столиці вже
«укомплектована» на понад 100 відсотків, а, наприклад, у школі «Логос» у
Дарницькому районі навчаються вдвічі більше учнів, ніж передбачено проектною
потужністю – аж 2348. Дві школи (№9 та №40) працюють нині у дві зміни. Такого в
Києві, за словами Олени Фіданян, не було уже багато років.
– За два роки ми матимемо 50 шкіл, які
працюватимуть у дві зміни, – додала пані Олена. – Хочу наголосити: ми
запроваджуватимемо другу зміну там, де це буде необхідно. Спротив чи
організація батьків на нього не матиме успіху.
Також у столиці є навчальні заклади, не заповнені
учнями.
– Десять відсотків шкіл (!) столиці наповнені
менш ніж наполовину, – каже Олена Григорівна. – А фінансування переповнених і
напівпорожніх шкіл – однакове, надбавки і премії вчителі цих шкіл отримують, як
і усі інші. Так бути не повинно! Не можуть надбавки і премії у школі №150 у
Голосіївському районі, де в першому класі 16 учнів, а в десятому – 10, бути
такими самими, як і в навчальному закладі «Логос». Це – несправедливо!
«Фейкова»
спеціалізація
Також, на думку Олени Фіданян, настав
час змінювати систему спеціалізованих шкіл. Таких у Києві дуже багато, вчителі
у цих закладах отримують 10 відсотків надбавки до ставки (загалом – 276 мільйонів
гривень на рік). Але чи відповідає якість знань, котрі отримують учні, статусу
цих шкіл? На жаль, не завжди.
За даними департаменту, 29 відсотків
випускників шкіл із поглибленим вивченням української мови та літератури не
склали ДПА із цих предметів. Лише 66 відсотків випускників шкіл з поглибленим
вивченням математики складали (тобто обрали для складання) ЗНО з математики,
лише 33 відсотки випускників шкіл з поглибленим вивченням фізики складали ЗНО з
фізики. І – найяскравіший приклад – англійська мова. Цю мову поглиблено вивчає третина
(!) школярів столиці. У школах класи ділять на три підгрупи, вчителі отримують
зарплати, премії та надбавки. Але результат таких витрат міста невтішний: ЗНО з
англійської як «предмета за вибором» не склали 10 відсотків випускників цих
навчальних закладів. І лише 43 відсотки отримали бали середнього рівня.
– Пропоную позбавляти ці навчальні
заклади «фейкових» статусів спеціалізованих, – наголосила Олена Фіданян. – Хай
працюють як звичайні школи, підвищують свою кваліфікацію.
Пониження
ступеня та співпраця з професійними закладами
Серед змін, на які очікують київські
школи, де кількість учнів невелика, – «пониження» ступеня навчального закладу. У
школі №278 у Святошинському районі такий ступінь уже понижено, у школі №150 у
Голосіївському району це буде зроблено найближчим часом.
Розподілити навантаження між навчальними
закладами можна також, якщо об’єднати зусилля кількох «сусідніх» закладів. Саме
таке рішення ухвалено у Шевченківському районі – ступені трьох шкіл, які
знаходяться поруч, будуть відповідно розподілені (одна з них працюватиме лише
як початкова). На думку Олени Григорівни, це покращить ситуацію в мікрорайоні й
підсилить заклад, який поки що не користується популярністю.
Один із варіантів «розвантаження» школи –
переведення старших класів у найближчі коледжі та училища.
- Кожен район має подумати, що може
зробити у цьому напрямі, і скласти чіткий план дій, - додала пані Олена.
Також департамент освіти і науки КМДА пропонує
звернутися до парламенту й уряду і внести зміни до ст.ст. 29, 39 Закону «Про
регулювання містобудівної діяльності». Заклади освіти мають будуватися у першу,
а не в четверту чергу.
Світлана
ГАЛАТА,
«Освіта України»
Немає коментарів:
Дописати коментар