ЯК «ЗРОБИТИ» МУЛЬТИПРОФІЛЬ?

Сьогодні профільна старша школа лише починає готуватися до старту – триває робота над оновленням навчальних планів та програм для старшокласників, вибудовуються інтегровані курси. І саме тому особливо важливим є досвід першопрохідців – навчальних закладів, що експериментально впроваджують мультипрофільне навчання у старшій школі. Одним із перших у країні навчальних закладів, який вирішив перебудувати навчання, є київський НВК №240 «Соціум».

Ще у 2010 році НВК почав експериментальне педагогічне дослідження «Упровадження мультипрофільного навчання в середній загальноосвітній школі» й отримав статус експериментального закладу регіонального рівня. Експеримент пройшов успішно, і нині школа працює за власною, вибудуваною за чотири роки дослідження системою. До слова, вихованці НВК уже не шукають інші, кращі спеціалізовані школи після закінчення 9 класу, а продовжують навчання в ліцеї «Управлінські технології» (таку назву має старша школа в цьому закладі).

Без паніки!

Директор НВК №240 «Соціум» Інна Гонтар каже, що спочатку ідея запровадити мультипрофільне навчання подобалася не всім учителям. Вони сумнівалися: чи вдасться скласти чіткий розклад роботи дітей, чи вистачить колонок у журналі для великої кількості профільних груп, як оплачуватиметься робота тощо.

– Найактивніші педагоги експеримент підтримали, – розповідає директор. – Та й інші потім переконалися, що сумніви були безпідставними. Працювати з дітьми, які хочуть вивчати предмет поглиблено, набагато цікавіше, а щодо зарплати – фахівці, які викладають у ліцеї «Управлінські технології», отримують надбавку до зарплати – 10 відсотків.

До речі, Інна Миколаївна стала директором у 2016 році, раніше багато років працювала в цьому закладі учителем української мови і літератури, заступником директора з виховної, а потім і навчально-виховної роботи. А два роки тому взяла участь у конкурсі на заміщення посади керівника закладу і запропонувала нові шляхи розвитку мультипрофільного навчання.
Експеримент упроваджували поетапно: спочатку провели анкетування учнів старших класів (допомогли визначитися із профільними предметами), пояснили батькам зміст і переваги мультипрофільного навчання.

– Через рік від початку експерименту мультипрофільне навчання «стартувало» у семи групах, – розповідає Інна Миколаївна. – Запровадили математичний профіль (тут традиційно найбільше учнів, максимальна кількість годин – 9), історії України, правознавства, хімії і біології, іноземної мови. Нині мобільних груп набагато більше, і формуються вони за потребою і бажаннями учнів. Наприклад, дитина може обрати для поглибленого вивчення алгебру, геометрію та іноземну. Або – алгебру, геометрію та історію України. У нас немає класно-урочної системи, натомість є індивідуальний підхід і індивідуальний розклад для кожного учня.

На «потоці» зазвичай три класи, які закріплені за класними керівниками. Разом із класом діти вивчають лише окремі предмети – наприклад, фізкультуру, художню культуру. Усе інше – в мобільних групах, які формуються з учнів паралелі. Менше дванадцяти учнів у групах немає, бо це, як переконались у школі, підвищує ризик «розпаду» групи, якщо дитина захоче змінити профіль.
Система ведення класного журналу також нова: вчитель, який веде той чи інший профіль, має власний журнал (адже один журнал на урок до кількох груп одночасно неможливо взяти фізично), виставляє там оцінки та пропуски, а потім переносить їх до спільного.

– Щодо журналів теж було чимало побоювань, – згадує Інна Миколаївна. – Переживали, що «заплутаємося» у групах, що не зможемо це систематизувати. Але ми для себе вирішили: ніякої паніки! І справді, хвилювання виявилися даремними.

Вікна переходу

Запитую: як саме складають індивідуальні плани? Директор пояснює: індивідуальні плани навчання складаються за трьома рівнями – стандартний (він відповідає програмі, передбаченій державним стандартом, і в ньому, наприклад, немає окремо алгебри і геометрії – є інтегрований курс математики), академічний (кількість годин для вивчення профільних предметів тут суттєво більша) і профільний (загальна кількість годин на тиждень максимально велика – 35).

– Ось, бачите – це індивідуальний план з переліком предметів та годин на їхнє вивчення, – показує Інна Миколаївна табличку, в якій «кружечками» обведено шкільні дисципліни. – Його заповнюють учні після того, як оберуть профільні напрями. Дитина обводить «кружечками» предмети, які хоче вивчати, потім це роблять батьки (інколи пріоритети дітей та батьків не збігаються). Коли з’являється остаточний варіант плану – формуємо мобільні групи. Також уважно стежимо, щоб не були порушені норми навчального завантаження дитини. Для учнів 10-11 класів (разом з факультативними заняттями) гранично допустимими є 35 годин.

А що ж робити, якщо учень зрозумів, що помилився з вибором профільних предметів? Інна Гонтар каже: звісно, таке трапляється (а можливо, що максимальне навантаження в 9 годин із цього предмета для нього виявляється завеликим). Для таких випадків передбачено «вікна переходу». Перше «вікно» – після закінчення першої чверті, друге – після закінчення півріччя, третє – наприкінці року.
Аби таких помилок було менше, директор запропонувала починати допрофілізацію з 8-го класу.

– Так виник експеримент міського рівня «Впровадження допрофільного диференційованого навчання в умовах ЗНЗ», – продовжує розповідь Інна Миколаївна. – Ми написали заявку, склали програму, представили її на вченій раді в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Мета експерименту – допомогти дитині визначитися з майбутнім «профілем» уже у 8 класі. Працювати починають ще із семикласниками.

– Я називаю період із 5 по 7 клас «шкільним міні-бакалавратом», – каже директор. – У цей час дитина знайомиться з усіма предметами, починає розуміти, до яких дисциплін має хист. У 7 класі психологи допомагають їй визначитися з предметами – які хоче вивчати поглиблено. Наприкінці 7 класу учні також складають індивідуальний план, обводять «кружечками» обрані предмети. Але рівнів у 8 і 9 класах тільки два – стандартний і поглиблений. У 2017–2018 навчальному році з п’яти сьомих класів (саме стільки було «на паралелі») три взяли участь у експерименті, а два залишилися працювати як раніше. У 2018–2019 році три класи братимуть участь у експерименті й один залишиться контрольним. У експериментальних класах також є «вікна переходу».

Через певний час результати (оцінки з предметів) порівняють, а ще за пару років стане зрозуміло – чи зменшилася кількість переходів із групи до групи у старших класах? (Тобто чи допомогло допрофільне навчання зробити правильний вибір у 7–8 класах?)

Школа майбутнього

Звісно, коли дитина переходить з однієї профільної групи в іншу – в неї будуть прогалини у знаннях (адже півроку вона вивчала предмет за стандартною програмою, а у другому півріччі – поглиблено). У школі придумали, як вирішити і цю проблему. Надолужити пропущений матеріал можна у лабораторії гурткової роботи «Ініціатива». Вчителі працюють за спеціальним графіком, і кожна дитина знає, що у певні години може підійти й отримати консультацію.

– Для учнів це повністю безкоштовно, – додає директор. – До речі, буває, що діти приходять за індивідуальною консультацією, а потім залишаються в гуртку, бо їм подобається працювати з учителем.

Запитую у директора: якими є результати роботи за мультипрофільною системою? Відповідає, що зросла довіра до школи (після закінчення 9 класу учні залишаються в навчальному закладі), до ліцею вступають дев’ятикласники з інших шкіл, значно покращилися результати ЗНО.

– Набагато більше випускників почали вступати до вишів на бюджетні місця, – каже Інна Миколаївна. – Покращилася і взаємодія між учнями різних класів на одній паралелі. Діти здружилися. У нас не кажуть: клас «А», «Б» чи «В». Є профільні групи!

І директор, і вчителі НВК «Соціум» з радістю діляться досвідом з колегами. І не тільки зі столиці! Вони провели виїзні семінари на Одещині, в Ужгороді й інших населених пунктах. І нині Білгород-Дністровський районний ліцей, багатопрофільний ліцей «Інтелект» в Ужгороді та НВК №1 міста Покровська на сході країни вже впроваджують цей експеримент у себе.

– Якби я повернулася у 2010 рік і в мене запитали – чи хочу бути в експерименті, знаючи, скільки труднощів попереду, я б усе одно відповіла: так! – усміхається Інна Миколаївна. – Профільна школа – це школа майбутнього, яку ми запроваджуємо вже сьогодні.

Світлана Галата,  "Освіта України", 

№20 від 21 травня 2018 року.