«Вічний блокнот», вібраційний млин, «інтелектуальний шолом» для психофізичної корекції та
ще майже два десятки інноваційних проектів були представлені під час фінального
етапу конкурсу стартапів, який відбувся в рамках Усеукраїнського
фестивалю інновацій.
Фестиваль організувало Міністерство освіти і науки. Головна мета заходу
– популяризувати
розробки вітчизняних учених та інноваторів, а також залучити інвесторів до
фінансування впровадження найкращих стартапів. Загалом на участь у конкурсі цього року було подано 240 заявок, із
них 160 – від закладів вищої освіти. Свої проекти надсилали також представники
наукових установ національних академій наук, шкіл, коледжів, професійно-технічних
училищ тощо.
Найбільше поданих проектів стосувалося сфер ІТ, освіти,
охорони здоров’я, агросектора, енергоефективності, екології, допомоги людям з
особливими потребами.
– Традиційно найактивнішими учасниками конкурсу є університети.
Наприклад, від Київського національного університету імені Тараса Шевченка
надійшло 16 заявок, від Сумського державного – 11. Наступного року плануємо
розширити можливість брати участь у конкурсі і для приватних
підприємців-розробників, – розповіла генеральний директор
директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’я Чайка. – До речі, цьогоріч уперше за багато років
виділено кошти на цільову підтримку інновацій – 450 мільйонів. Ці гроші
підуть на Фонд підтримки стартапів, інновації у промисловості, підтримку
інновацій через Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.
До журі конкурсу ввійшли представники венчурного бізнесу,
бізнес-інкубаторів, асоціацій промислових підприємств. Найкращі стартапи визначали у двох номінаціях:
«Економічно спрямовані інновації» та «Соціально спрямовані інновації». Під час
оцінювання проектів журі звертало увагу на три основні критерії: на новизну,
масштабованість (аудиторію, на яку розраховано розробку), стан
готовності до впровадження.
Ознайомитися з
ідеями та проектами фіналістів можна було на demo-майданчику фестивалю. До
речі, враження і гостей, і членів журі було одностайним: майже всі проекти молодих
учених покликані поліпшити життя людей.
«Вібромлин» і
наночастинки
Переможцем у номінації «Економічно спрямовані інновації» (і володарем призу глядацьких симпатій)
став проект команди Вінницького національного аграрного університету «Універсальний
вібраційний млин безперервної дії для механоактивації сипкого матеріалу».
– Вібромлин дає змогу подрібнювати різні матеріали до
розміру частинок від 5 до 50 мікрометрів, що у 5 разів тонше людської волосини.
Це дуже важлива нанотехнологія. Що меншою є частинки, то краще вони взаємодіють
з іншими речовинами, – розповідає студент цього вишу Артур Войтенко. –
Наприклад, подрібнені на такому млині лікарські засоби засвоюються організмом
не за кілька годин, як при звичайному подрібненні, а максимум за годину. За кордоном аналогів такого млину немає!
Команда ЗВО переконана: їхній млин може стати у
пригоді багатьом галузям. Для агропромислового комплексу, наприклад, можна
робити глауконітовий порошок, який має радіосорбційні властивості. Він допоможе
здійснити радіонуклідну очистку ґрунту.
Надтонкі фракції потрібні і для створення нових
матеріалів, і для покращення якостей тих, що вже використовуються. За словами завідувачки
кафедри загально-технічних дисциплін Олени Солоної, за допомогою тонкої
металевої фракції можна «виростити» курок для гвинтівки, покращити якість (щільність
і стійкість) цементу тощо.
Після перемоги у
конкурсі в Україні команда університету представить свій проект на Міжнародному
форумі Ukrainian Israeli Innovation Summit 2018, який відбудеться у жовтні.
Пластику –
стоп!
Випити чаю з
інноваційних одноразових стаканчиків пропонували відвідувачам винахідники із
Сумського національного аграрного університету.
– Ми представляємо проект із розробки технології
екологічно чистої біорозкладуваної тари з термостійкими властивостями для
гарячих напоїв, – розповідає «ОУ» доцент кафедри технологій харчування Дмитро
Бідюк. – Наші стаканчики є абсолютно безпечними для довкілля, вони не тільки
розкладаються за три місяці, а й удобрюють ґрунт. Це дуже важливо
для вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища. В Україні 90 відсотків пластикового сміття викидають
на звалища. Ті пляшки, які люди викинуть сьогодні, отруюватимуть середовище ще
кілька століть… Отже, час звільняти планету від пластику!
Ехнологія сумчан (вона – на другому місці в номінації економічно
спрямованих інновацій) передбачає використання екологічно чистих компонентів,
які дають змогу отримати тару різної форми. Її можна використовувати не лише
для напоїв, а і для заморожування продуктів, розігрівання у мікрохвильовці,
випікання тощо. У майбутньому ця розробка здатна стати альтернативою
не тільки одноразовому посудові, а й ПЕТ-пляшкам, у яких можна буде зберігати
масло, алкоголь, інші продукти.
Класна оцінка
Перше місце
в номінації соціально орієнтованих інновацій виборов освітній портал «Класна
оцінка» (klasnaocinka.com.ua).
– Спочатку наш портал задумували як віртуальний
електронний щоденник, – розповідає один з розробників стартапу, проректор з науково-педагогічної роботи Національного аерокосмічного університету імені Миколи
Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Віталій Зайцев. – Потім розробили
систему для дистанційного навчання, створили дистанційні школи. Нині третина
навчальних закладів країни (дитячі садочки, школи, професійно-технічні коледжі,
ЗВО) використовують нашу «Класну оцінку».
За словами Віталія Зайцева, «КО» – проста,
недорога і надійна платформа. Вона дозволяє будь-якому закладові освіти швидко
і без встановлення додаткових програм запровадити електронний
документообіг (електронний журнал; моніторинг поточної успішності учнів;
поурочне та календарне планування), скористатися
конструктором сайтів і 3D-панорам; технологією віртуального класу; електронною
реєстрацією до навчального закладу. Щоб розпочати роботу, потрібно заповнити
онлайн-форму на порталі.
– Після обов’язкової перевірки з навчальним
закладом укладається угода – і все, можна починати роботу. Найдорожчий «пакет»
коштує 900 гривень на рік (75 гривень на місяць), для садочка – 700 гривень, –
додає Віталій Зайцев.
Нині на платформі
для дистанційної освіти «Класної оцінки» створено понад 5000 дистанційних
курсів із програми загальноосвітньої школи, підвищення кваліфікації вчителів; працюють
три дистанційні школи у Дніпропетровській області (зокрема, позашкільна
«Віртуальна аерокосмічна школа»). В Одеській області на базі обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти діє дистанційна система підвищення
кваліфікації вчителів (distin.odessaedu.net).
На базі
«Класної оцінки» проводиться електронна реєстрація дітей у дошкільні навчальні
заклади в Кіровоградській, Закарпатській і Львівській областях і в окремих
дитячих садках різних регіонів України.
«Розумний»
будинок
Уже рік школярі 20 шкіл Сумщини мають
можливість вивчати програмування за допомогою навчального програмного комплексу
«Розумний будинок 3D».
Курс програмування розробили науковці
Шосткинського інституту Сумського державного університету. Окрім самого курсу
(який містить від 15 до 30 академічних годин), вони виготовили пластиковий
макет будинку з електронними засобами для вимірювання, керування та
візуалізації. Підключити комплекс просто: для цього потрібні лише інтернет і
Wi-Fi. Живлення будинку відбувається із вбудованої акумуляторної батареї з
безпечною напругою 5В.
– Розробили проект, аби учні молодших класів
навчалися програмування, – розповідає викладач кафедри
системотехніки й інформаційних технологій Олександр Андрусенко. – Ця модель –
візуалізація мови програмування. Кожен урок діти програмують і бачать результати
на візуальному макеті. Відкривають двері, вмикають ліфт і сонячну батарею,
вимірюють атмосферний тиск. Основна особливість програмування з «Розумним
будинком 3D» – простота, що дає змогу опанувати навчальний матеріал навіть
дошкільнятам. Наші уроки цікаві, інтерактивні й максимально корисні.
Освітнім проектом шосткинських науковців
послуговуються сьогодні у 20 школах Сумщини.
– Наш будинок використовують на уроках інформатики,
математики та природознавства, – додає Олександр Андрусенко. – До речі, наша
команда має й інноваційні розробки з альтернативної енергетики. За підтримки
міського голови Шостки плануємо деякі з них запровадити в дитячих садочках.
«Інтелектуальний
шолом»: випробувано на передовій
Українські вчені з Інституту штучного інтелекту НАН
і МОН України
представили на фестивалі «інтелектуальний шолом» –
пристрій, який може корегувати психофізіологічний стан людини в надзвичайних
ситуаціях.
Заступник
директора інституту Ірина Качур розповіла «Освіті України», що ідея створення
шолома виникла через необхідність лікування бійців, які перебувають у зоні
бойових дій, або корекції їхнього психофізіологічного стану після повернення із
зони Операції об’єднаних сил на сході.
«Інтелектуальний
шолом» розробила команда науковців з Інституту проблем штучного інтелекту (який
у 2014 році було переведено з Донецька до Києва) й Інституту медицини праці.
– Команда
нашого інституту створила комп’ютерну систему впливу на рефлексогенні зони
голови людини за допомогою вібропристроїв, інфрачервоного й ультразвукового
випромінювання, звуку (музики, мови), – пояснює пані Ірина. – А фахівці з
Інституту медицини праці проводили наукові дослідження щодо біоактивних зон
голови людини й алгоритму впливу на них.
За
формою антистресовий шолом схожий на бойовий. Таку форму обрали невипадково: на
думку вчених, учасники бойових дій більш звично почуваються саме у захисному шоломі.
«Головний убір» може працювати у «польових умовах»: його роботі не шкодять пил,
вода, вібрації від вибухів снарядів, перепади температури тощо. Дія заснована
на впливі на три основні сенсорні системи людини (тактильну, зорову та слухову) фізичними
подразниками різної природи: вібраціями, інфрачервоним випромінюванням, тиском,
що приводить до змін психофізіологічного стану людини, зокрема – знімає стрес. Також
за допомогою спеціальних датчиків шолом «зчитує» частоту серцевих скорочень людини і
дає змогу відстежити зміни у фізичному стані.
Випробування інноваційного шолома відбувалося
безпосередньо на передовій з участю бійців-науковців.
Результати досліджень довели ефективність розробки. Вчені сподіваються, що після
проведення усіх необхідних досліджень її впровадять у серійне виробництво на
заводах оборонної промисловості.
Одяг для
поранених
Ще одна розробка для військових – шпитальний
одяг для поранених. Її представили науковці Київського університету технологій
дизайну.
– Одяг спроектовано так, що кожну його частину
можна розстебнути, – розповідає проректор з освітньої діяльності університету Світлана
Гаркавенко. – Це зручно під час обробки ран після операцій.
Ще одна креативна розробка команди
університету – устілки для масажу стоп, при виготовленні яких використані
кісточки плодових дерев, наприклад кизилу. Устілки з ними зручні, допомагають стимулювати
активні точки на стопах і, таким чином, оздоровлювати організм людини. Перед
тим, як їх виготовити, науковці провели спеціальне дослідження разом з Інститутом
геронтології. Розробки запатентували, нині ЗВО співпрацює з київським взуттєвим
підприємством Inblu.
– За останні п’ять років у нашому університеті сталося стільки змін, як
за півстоліття до цього, – посміхається Світлана Степанівна. – Відкрили шість
нових лабораторій, придбали сканери для дослідження стопи, встановили
найсучасніше японське обладнання. Сподіваємося, що наші випускники стануть
чудовими і затребуваними фахівцями.
Замки
Тернопілля
На demo-майданчику
можна було побачити і
яскраві пластикові 3D-моделі замків Тернопільщини. Їх виготовили викладачі та
студенти Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Команда тернопільчан
заповзялася відновити первозданний вигляд споруд і показати, якими вони були до
руйнування.
– У нас чимало напівзруйнованих замків, і
людям цікаво дізнатись, як вони виглядали сотні років тому, – розповідає викладач кафедри інформатики і методики її
викладання
Андрій Вельгач. – Тому й вирішили відновити їх у зменшеному масштабі. Кожен
замок студентська команда друкує частинами на 3D-принтері, потім склеює і розфарбовує.
Перш ніж спроектувати модель замку у спеціальних
комп’ютерних програмах, учасники проекту довго готуються: вивчають історичні
відомості про фортифікаційні споруди, матеріали аерозйомок і креслення. А ще – спілкуються з істориками й археологами, котрі розказують,
де були вежі, як виглядали укріплення. Втім відновити повну історичну
достовірність усе ж складно, адже, за словами керівника проекту, історики все
ще сперечаються, як виглядали ці замки. Робота є частиною масштабного проекту «Друге
життя замків Тернопільщини». Реалізують його спільно з облдержадміністрацією та
фахівцями Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Вже виготовлено макети Кременецького, Бучацького, Теребовлянського
та Язловецького замків.
Вічна канцелярія
Неабияке
враження на журі й гостей фестивалю справив і проект «вічної канцелярії», який
представили
київські школярі Катерина Михалко, Микита Владикін і студент Київського національного
університету імені Тараса Шевченка Євген Шило.
– Наш проект називається Nuka, – розповідає Катерина. – Ми
розробили «вічний» олівець і «вічний» блокнот. Записник не пошкоджується, не намокає,
і всі зроблені там записи можна стерти звичайним антисептиком. До нього в
комплекті йде олівець, що ніколи не закінчується. Він створений з металу, який
окислюється під час взаємодії з папером і залишає слід. Написи таким олівцем
стираються звичайним ластиком.
Нещодавно школярі отримали інвестиції – 20000
доларів – від акселератора стартапів Concepter і в найближчому
майбутньому планують запустити виробництво своєї продукції.
***
Переможці конкурсу
стартапів отримали грошові винагороди на розвиток проектів від партнерів
фестивалю, сертифікати на безкоштовну участь у виставках
Innovation market та Ukrainian Israeli Innovation Summit 2018, на навчання та
менторську допомогу.
"Освіта України", № 21 за 29 травня 2018 року
Немає коментарів:
Дописати коментар