Педагогічний вишкіл

 …Серйозні і солідні директори шкіл і їхні заступники на один день стають… першокласниками. Вони сідають за парти і починають день з «ранкової зустрічі» та завдань для "першачків" у спеціально обладнаній тренінговій аудиторії в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти.
Через кілька годин роботи за модельними програмами (у якості учнів!) скептицизм змінюється захопленням і  впевненістю, що старт нової школи 1 вересня 2018 року буде вдалим.

Програму «Один день з життя першокласника» для керівників навчальних закладів і їхніх заступників розробили в Закарпатському ІІРО в рамках підготовки до НУШ. Підготували з власної ініціативи, зіткнувшись зі скептицизмом (чи тривогою) керівників шкіл.

Не тільки гратися

– Деякі директори скептично ставляться до того, що в першому-другому класі передбачено адаптаційно-ігровий період. Думають, що вчитель початкових класів, замість навчати гратиметься з дітками, – розповідає координатор проекту НУШ в Закарпатській області, завідувач кабінету методики дошкільної та початкової освіти Закарпатського ІПППО Наталія Гордуз. – Щоб подолати ці непорозуміння ми й проводимо для них «Один день з життя першокласника».

Керівники працюють у групах, виконують завдання модельної програми, знайомляться з інтегрованим курсом «Я досліджую світ». Наприкінці навчального дня беруть участь у спеціальному квесті.

 – Ставлення до програм НУШ за цей день кардинально змінюється, – додає Наталія Олександрівна. – Люди починають розуміти, що ігрове навчання – дуже нелегка робота, погоджуються, що навчати можна не тільки за партами, а й під час виконання ігрових завдань.

На перший погляд здається, що теми тижня модельних програм прості: «Мода», «Театр», «Осінь», «Пригоди крапельки» тощо. У них передбачено «ранкові зустрічі», екскурсії, збирання гербарію, театральні сценки тощо. Але після детальнішого знайомства приходить розуміння, що ігрове навчання – це «вищий пілотаж» педагогічної роботи, і потрібно дуже постаратися, щоб результати роботи за тиждень були відповідними. Важливо уже сьогодні усвідомити, що з 1 вересня у вчителів перших класів роботи буде більше.

Програма «Один день з життя першокласника» входить в курс підвищення кваліфікації директорів і заступників шкіл до старту НУШ. До речі, заступників знайомлять і з методикою проведення «ранкових зустрічей» (з них починатиметься кожен день в НУШ). Методику проведення таких зустрічей (вчителям і завучам) викладає директор Закарпатського обласного ІППО Тетяна Палько.

– Нещодавно проводила таке навчання і після закінчення заступники директорів сказали, що повністю змінили ставлення до «ранкових зустрічей», – розповідає Тетяна Василівна. – Вони зрозуміли, що в класі може бути «робочий шум», адже діти мають працювати над проектами, обговорювати поставлені завдання, рухатися, а не сидіти на місці і дивитися одне одному в потилицю! До речі, те, що люди ставляться з засторогою до реформ – нормально. Коли вони розуміють, що такі зміни дитині дуже потрібні, ці застороги зникають.

Спецкурс підготовки директорів і заступників Закарпатський ІППО передали колегам на Донеччину та Рівненщину. Готові також поділитися досвідом з освітянами з інших регіонів країни.

Навчання за модулями

Звісно, програма «Один день з життя першокласника» – лише невелика складова масштабної програми підготовки до старту НУШ на Закарпатті.

До вересня 2018 року в області потрібно підготувати 1016 вчителів початкової школи. Їх за спеціальними програмами навчатимуть тренери. На сьогодні 26 тренерів підготовили на базі Закарпатського Інституту післядипломної педагогічної освіти і трьох – фахівцями ГО «Освіторія» та «Крок за кроком». Серед тренерів – методисти, практичні психологи пілотних шкіл, учителі початкової школи, які викладають у пілотних класах НУШ.

– Ми вирішили розподілити підготовку вчителів за модулями (напрямками), – пояснює Наталія Гордуз. – Кожен тренер розробляє свій модуль, а потім їде у конкретний район і проводить навчання на місці. Так буде чіткіше і системніше.

Графік проведення модулів склали так, щоб роботу (уже в лютому!) могли почати фахівці, яких не потрібно відривати від уроків. Учителі-практики проведуть тренінги влітку, під час канікул.

Наприклад, тематичний модуль проводять тренери з новоствореного обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти. До модуля входять і інтерактивні лекції, і практичні заняття (останні проведуть максимально близько до місця роботи вчителів).

Модулі – «Гра по-новому» (щодо методик навчання за допомогою конструкторів «Лего») та «Створення освітнього середовища» проведуть фахівці Центру практичної психології та соціальної роботи. они також поїдуть в райони області і навчатимуть учителів на місцях.

Остання, третя сесія триватиме шість днів. Її проведуть сертифіковані тренери (їх підготували «Освіторія» та «Крок за кроком»), учителі пілотних шкіл НУШ та вчителі-практики, які пройшли спеціальні тренінги щодо роботи з батьками.

Після закінчення навчання роботу вчителів за новими програмами НУШ супроводжуватимуть методисти відділів і управлінь освіти (чимало з них є тренерами з підготовки вчителів до старту НУШ).

Ще одна новація фахівців Закарпатського ІППО – індивідуальна картка обліку навчального плану вчителя. Директор інституту Тетяна Палько каже: ці картки розробили для того, щоб був чіткий облік проведених занять. На картці є фото вчителя, вказано прізвище тренера того чи іншого модуля, перераховано кількість навчальних годин.

Тренінгова аудиторія

Навчання вчителів за першими модулями підготовки на Закарпатті вже почалося. За словами Тетяни Палько, педагоги дуже швидко включаються в роботу, пропонують нові ідеї щодо навчання першокласників.

– Дуже велике значення у підготовці вчителів відіграють тренери, – наголошує Тетяна Василівна. – Вони мають не тільки пояснити, а й «запалити». Від того, як буде побудована робота в групі, залежить успішність навчання педагога, майбутня робота та, за великим рахунком, майбутнє реформи.

Окрім іншого, тренери навчають педагогів використовувати на уроках природні матеріали, робити поробки з пап’є-маше, картону тощо. Усе це знадобиться для облаштування освітнього середовища.

Спеціальні класи для першокласників також мають бути облаштовані в кожній школі. Як відомо, у державному бюджеті на 2018 рік передбачено майже мільярд гривень на закупівлю обладнання для цих класів в усій країні. Закупки обладнання здійснюватимуться не централізовано, а на місцях.

Як саме має виглядати навчальна аудиторія, освітяни Закарпаття можуть подивитися в ІППО. Тут обладнано сучасну тренінгову аудиторію для навчання НУШ.

– Влаштовуємо для освітян невеликий «шок», – посміхається Тетяна Василівна. – У класі є інтерактивна поверхня, комп’ютер, принтер, мобільні карти, обладнання. Парти в класі «рухаються», – не стоять рядами, а об’єднані по 4 – 6, адже більшість завдань діти виконують в групах. І це не «картинка» з недосяжного майбутнього, це – цілком реальний клас, такі аудиторії запрацюють в усіх школах уже восени. І головне – за допомогою цього обладнання навчатимуть роботи за новими принципами. Коли вчителі чи керівники шкіл опиняються на місці дитини в цій аудиторії, то розуміють: дитині в НУШ буде класно!

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»

№ 8, 2018

ОСВІТЯНИ СІДАЮТЬ ЗА ПАРТИ

Усього в країні, за словами заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, до 1 вересня 2018 року має бути підготовлено 22 тисячі вчителів початкової школи. Їх готуватимуть спеціальні тренери (їх потрібно більш як тисячу).

Орієнтовна навчальна програма підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018–2019 і 2019 – 2020 навчальних роках, затверджена наказом МОН №97 від 05.02.2018р.

Програма складається з 60 годин дистанційного курсу та 60 годин очного навчання, що включає підготовку тренерів у громадських та інших освітніх організаціях.

Серед навчальних тем програми – пояснення особливостей навчання дорослої аудиторії та мотивації до професійного розвитку; методики використання електронних ресурсів; особливості викладання навчальних предметів інтегрованого курсу «Я досліджую світ»; особливості створення і захисту авторських розробок учителів тощо.