КВИТОК У КРАЩЕ МАЙБУТНЄ

     На тимчасово окупованих територіях залишилося чимало молоді, яка прагне здобути освіту в Україні й бачить своє майбутнє саме в нашій країні. Завдяки спрощеному порядку вступу 2020 року до закладів освіти студентами стали більше двох тисяч абітурієнтів із ТОТ. Це – рекордна кількість за останні п’ять років. Але що ж треба робити, аби збільшити їхню кількість?

Випускники з ТОТ мають можливість приїхати на підконтрольну територію (навіть без паспорта і свідоцтва про загальну середню освіту!), звернутися до центрів «Донбас-Україна» і «Крим-Україна», скласти державну підсумкову атестацію та іспити, визначені закладами вищої освіти. На жаль, навіть такі «м’які» умови вступу часто є занадто складними для школярів із окупованого Донбасу й анексованого Криму, адже ці діти уже вісім років не вивчали, наприклад, українську мову. Для того, щоб допомогти старшокласникам із ТОТ, прифронтових територій, а також інших регіонів країни (так званої глибинки), Науковий ліцей імені Клима Чурюмова, Донецький національний технічний університет і Луганський національний університет імені Тараса Шевченка започаткували безкоштовні онлайн-курси.

Що це буде за навчання? Які знання отримають учні? Про це учасники проекту розповіли під час презентації безкоштовних курсів із підготовки до ДПА та ЗНО для школярів із важкодоступних регіонів.

Засновниця Наукового ліцею імені Клима Чурюмова Ірина Жданова розповіла: курси стартують 1 березня і триватимуть до 22 травня. Їх можна знайти на сайті ліцею, YouTube-каналі «Міжнародна зелена школа» та порталі «Доступна освіта».

– Курси розраховані на учнів із тимчасово окупованих територій, прифронтової зони, а також важкодоступних районів Кінбурнської коси, гірської місцевості тощо, – пояснила пані Ірина. – Їх об’єднує спільна проблема – обмежений доступ учнів до якісної освіти. Тисячі й навіть десятки тисяч школярів із ТОТ і віддалених сіл (а їх чимало, підвезти дітей із гірської місцевості до опорних шкіл дуже не просто) потребують допомоги у підготовці до іспитів.

Ідея щодо додаткового навчання школярів виникла кілька років тому. У 2016-му, за словами пані Ірини, вдалося переконати ЮНІСЕФ, що потрібно записати уроки української мови, літератури, історії та розмістити на сайті «Доступна освіта» без реєстрації. Ці записи переглянули десятки тисяч учнів із важкодоступних регіонів.

Нині в роботі також ідея щодо створення коротких аудіоуроків, які можна було б транслювати по радіо на тимчасово окупованих територіях. У віддалених селах ТОТ інтернету практично немає, зате радіоточки – працюють. Окрім уроків мови та історії, по радіо планують розповідати також про історії успіху – короткі розповіді абітурієнтів, які вступили до українських ЗВО і здобувають вищу освіту в Україні. Наприклад – історія Андрія з Донецька, який закінчив екстерном школу у Слов’янську і навчається в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна.

Іншими словами – потрібна консолідація зусиль держави, громадських активістів та бізнесу.

– ДПА і ЗНО – це «ключики», які відкривають двері у майбутнє, – під час розмови із журналістом видання наголошує пані Ірина. – Якщо учні не складають ці іспити, вони не мають права вступати до закладів вищої чи профільної освіти. На жаль, діти з ТОТ не мають можливості найняти собі репетиторів. Хочу нагадати, що вони теж є громадянами України і мають право на безкоштовну базову освіту. Війна – не їхній вибір! Можливо, неправильні рішення ухвалили їхні батьки чи дідусі, але ці діти хочуть бути з Україною. Ми мусимо їм допомогти.

Що зроблено?

Нині вже розроблено програму курсів, викладачі працюють над створенням лекцій та практичних завдань. Заняття триватимуть раз на тиждень: спочатку викладачі читатимуть лекції в онлайн-режимі, які зможуть прослухати усі, хто хоче. У чаті можна буде поставити запитання й отримати відповідь. Наступним буде практичне заняття, яке відбудеться у закритому форматі (для участі потрібна реєстрація).

– Ми продумали усі питання безпеки, участь таких дітей буде абсолютно конфіденційною, – розповідає Ірина Жданова. За її словами, для цього ліцей оплатив інструментарій G Suite Enterprise for Education від Google, який, серед іншого, надає і додаткові засоби безпеки.

Програма курсів адаптована для потреб молоді з ТОТ (не забуваймо: знання з української мови ці учні здобувають самотужки). Розроблено плани лекцій та занять з української мови та математики, у найближчому майбутньому, можливо, на курсах викладатимуть і історію України.

Також планують читати профорієнтаційні лекції. Під час них школярам розкажуть, які спеціальності можна здобути в українських ЗВО, яку роботу можна отримати закінчення вишу. До речі, викладачі готові відповісти і на інші запитання. Зокрема: чи є в університеті гуртожиток, чи буде стипендія, де і як можна підробляти під час навчання? Педагоги мають досвід роботи зі студентами з ТОТ і знають, що вони дуже часто розгублені, не знають, чи зможуть прожити на стипендію (їхні родини, як правило, зовсім небагаті), мають чимало страхів щодо перетину кордонів тощо. Іншими словами – вступ до українських ЗВО для цих людей є виявом справжньої мужності.

До речі, зрозуміти страхи і побоювання молоді з тимчасово окупованих територій допомагають результати онлайн-опитування, яке провів Фонд «Відкрита політика» серед студентів із ТОТ. У 857 осіб запитали: яку підтримку та допомогу вони отримують у закладах вищої освіти? 114 відповіли, що це психологічна підтримка, 81 – що їх залучають до роботи студентських організацій, 58 – отримали безкоштовний гуртожиток чи допомогу із житлом, 57 – фінансову та матеріальну підтримку.

Приєднатися до навчання на курсах можна будь-коли, але краще зареєструватися і почати роботу з 1 березня.

Навіть сміливі потребують підтримки

Про страхи й упередження, які доводиться долати молоді з ТОТ, під час презентації курсів говорив і ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Савченко.

Він розповів, що викладачі ЗВО мають великий досвід роботи з такими студентами – за п’ять років до університету вступили 947 осіб із ТОТ. Лише в 2020-му до вишу прийшли на навчання 119 випускників із непідконтрольних територій.

– Це – дуже сміливі діти, – наголошує Сергій Вікторович. – І ми бачимо, яких зусиль їм доводиться докладати для вивчення української мови (навчання в університеті відбувається державною мовою). Окрім того, такі студенти потребують і психологічної підтримки. Вони приїжджають «із великими очима» і запитують: чи є тут комендантська година, чи можна вільно висловлювати свої переконання? Хвилюються, як зустрінуть однокурсники. Їм здається, що вони все ще в небезпеці. Тому наше завдання – допомогти їм адаптуватися, зрозуміти, що вони навчаються у вільній, демократичній державі. А найважливіше, що диплом, який вони отримають, відповідатиме європейським вимогам до якості освіти.

Сергій Савченко наголосив: «витягнути» молодь із тимчасово окупованих територій – правильна державна політика Адже її реалізація надасть шанс жити у вільній країні і квиток у краще майбутнє.

Потреби молоді з ТОТ добре розуміють і в Донецькому національному технічному університеті. Проректор з науково-педагогічної роботи вишу Вікторія Воропаєва розповіла, що у цьому «евакуйованому» університеті працює чимало викладачів, які у 2014–2015 роках залишили в окупованих районах квартири, рідних і з «однією валізкою» приїхали на підконтрольну Україні територію. Адаптуватися до нового життя їм теж було дуже непросто, «з нуля» довелося влаштовувати побут, відновлювати роботу вишу.

– Основне – донести до цієї молоді інформацію, що вони можуть приїхати й успішно навчатися в українських університетах, – наголошує пані Вікторія. – Хоча ми розуміємо: і в тимчасово окупованих районах, і в «сірій» зоні складно навчатися так, аби бути на рівних з іншими учнями з України. І дуже важливо допомогти цим дітям підготуватися до ДПА.

Вікторія Воропаєва розповіла, що виш має великий досвід організації дистанційного навчання – і технічний, і методологічний. Тому педагогам є що запропонувати учням із ТОТ.

– Я впевнена, що це будуть курси найвищого рівня! – каже пані Вікторія. – Ми використовуємо усі можливості, щоб школярі дізналися і про курси, і про бюджетні місця, знали, що ми їх любимо і чекаємо.

Інформацію викладачі та студенти поширюють усіма способами: у соцмережах, на сайті вишу, використовують навіть «сарафанне радіо» – розповідають друзям із тимчасово окупованих територій.

Математика: систематизувати знання

Як викладатимуть на курсах математику, наше видання поцікавилося у доцента кафедри вищої математики і фізики Донецького політехнічного університету Юлії Новікової.

Пані Юлія відповіла: осягнути весь шкільний курс із математики за короткий час складно, тому акцент зроблено на систематизації знань.

– Ми розглянемо математичні вирази, щоб учні навчилися їх спрощувати і розв’язувати, – пояснює викладач. – «Згадаємо» алгебраїчні вирази, раціональні, ірраціональні, логарифмічні, тригонометричні. Також продивимося базові види рівнянь, познайомимося з універсальними методами, які підходять для різних типів завдань. Систематизуємо знання з тем «Нерівності», «Похідна-інтеграл», «Планіметрія», «Стереометрія». Потренуємося розв’язувати задачі, працювати з тестами. Найголовніше, щоб діти знали ті теми, які знадобляться під час складання ДПА чи ЗНО.

Після лекції діти отримають домашнє завдання. А під час практичного заняття разом із викладачем проаналізують помилки. Після цього педагог дасть іще одне, підсумкове завдання. Так працювати планують із кожної теми.

– Я родом із Донецької області, навчалася в Донецькому національному університеті, – згадує пані Юлія. – І хоча жила у Покровську, але документи з аспірантури довелося вивозити, коли почалися обстріли, пробиратися через блокпости. Добре розумію молодь, яка прагне навчатися в українських вишах, дуже хочу допомогти.

Пригадати всю програму

Викладач-методист української мови Лисичанського педагогічного коледжу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Лариса Сергієнко також готується до старту курсів.

 Програму з української вона планує пригадати, починаючи з п’ятого класу.

– Я знаю багатьох студентів, які приїхали з тимчасово окупованих територій, – каже пані Лариса. – Усі вони намагалися вивчати мову самостійно, говорили українською в родинах, спілкувалися з учителями та викладачами, які залишилися в ТОТ. Тобто ця молодь не сидить і не чекає, що «якось буде», вона працює і готується до вступу.

Утім, завдання педагога – не просто «пройти» курс української, а підготувати до вступу. Тому акцент вона планує зробити на темах та завданнях, які знадобляться під час складання ДПА і ЗНО.

– Наприклад, детально зупинимося на фонетиці. Будуть лайфхаки, як правильно працювати і дати правильну відповідь, – зазначає викладач. – Також розглянемо лексичні норми, виправимо чимало помилок.

Контакт із майбутніми учасниками курсів педагог налагоджує вже сьогодні. Наприклад, у Google-формах дітям ставлять запитання: які проблеми з вивченням мови ви відчуваєте; відповіді на які запитання хочете почути? До речі, окрім живого спілкування, викладач планує запропонувати учням ставити запитання письмово. Відповідь на них вона підготує для кожного.

Запитую у пані Лариси: чи буде враховано під час навчання вимоги нового правопису? Вона відповідає: ні, нині триває перехідний період, тому поки що орієнтуємося на класичний правопис. Але якщо діти запитуватимуть, залюбки розкаже і про нові правила також.

До речі, в Лисичанському педагогічному коледжі навчаються діти і з ТОТ (дистанційно), і з переміщених родин. Усім їм потрібні особливий підхід, додаткова увага.

– Від Лисичанська до зони розмежування – лише двадцять кілометрів, – зазначає співрозмовниця. – Здавалося б, це дрібниця: пішки можна дійти. Але розрив між життям «тут» і «там» – величезний. Цим людям роками «промивають» мізки, лякають «карателями» та «бандерівцями». Наше завдання – протидіяти цій пропаганді, показати, що ми чекаємо на молодь і обов’язково всіх підтримаємо.

 

Світлана ГАЛАТА

газета "Освіта України", 

2 березня 2021

 

Пілотний проект

КУРСИ: ДИСТАНЦІЙНО І СТАЦІОНАРНО

Навесні також стартує пілотний проект підготовчих курсів для дітей із тимчасово окупованих територій в українських ЗВО. Під час прес-конференції «Вступна кампанія для молоді з ТОТ: підсумки 2020, початок 2021» начальник Головного управління вищої освіти та освіти дорослих МОН Світлана Кретович розповіла, що ці заняття проводитимуть спочатку дистанційно (це пов’язано з карантинними обмеженнями), а із жовтня планується робота офлайн.

Курси працюватимуть у Донецькому національному технічному університеті (Покровськ), Таврійському національному університет імені Володимира Вернадського (Київ), Херсонському державному університеті, Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, Маріупольському державному університеті.

 У наступному навчальному році молодь із ТОТ зможе приїхати і навчатися на цих курсах стаціонарно. Слухачі отримають стипендії та місце в гуртожитку.

 

Інформаційна політика

БУКЛЕТИ НА БЛОКПОСТАХ

Інформаційна кампанія про вступ-2021 уже стартувала. Міністерство освіти і науки спільно з Фондом «Відкрита політика» за підтримки USAID розробили інформаційні матеріали для молоді з непідконтрольних територій: постери, стікери, буклети. Ці матеріали розмістили на контрольних пунктах в’їзду та виїзду (КПВВ) Станиця Луганська, Щастя, Новотроїцьке. Усі, хто проїжджає блокпости, може сфотографувати постери чи взяти невеличкі буклети із собою.

Плакати з інформацією про можливість спрощеного вступу до українських ЗВО будуть також розміщені у відділеннях Пенсійного фонду, в центрах із надання адміністративних послуг у населених пунктах поблизу зони розмежування. Тож люди з ТОТ, які отримують пенсії та інші соціальні виплати, зможуть передати цю інформацію рідним і знайомим.