Для «звичайного
дива» у освіті в сільських школах потрібно не так вже й багато: активність вчителів,
підтримка громади, робота з повною віддачею і звісно, фінансова підтримка. Під
час Дев’ятої міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті», яка днями
відбулася у столиці, дві сільські опорні школи – з
Білоцерківського району на Київщині та Маразліївської ОТГ на Одещині, розповіли про секрети свого успіху.
Відкриваючи круглий стіл «Громада і
опорна школа: співпраця для забезпечення якості освіти» професор кафедри
державної служби Університету менеджменту освіти НАПН Наталія Клокар зазначила,
що ідея створення таких навчальних закладів –
одна з найбільш вдалих ініціатив МОН, яка органічно «вписується» в процес
децентралізації і зростання впливу громад на місцях. Децентралізація ж дає
чимало переваг, зокрема, державну підтримку та економічні стимули для розвитку
громади. У держбюджеті на 2017 рік, наприклад, передбачено виділення 1, 5
мільярда гривень на розбудову інфраструктури об’єднаних територіальних громад, створених
в 2015-2016 роках.
– Кошти на місцях є, і громада сама
вирішує, як їх використати, – каже Наталія Іванівна. – Нарешті з’явилася можливість
забезпечити соціальний пакет працівникам бюджетної сфери, наприклад, надати житло
(і цим мотивувати переїхати в сільську місцевість) молодим кваліфікованим
педагогам.
У
2016 році опорних шкіл в Україні було 137 (і 360 філій), нині – 338 (і 744 філії). Державні інвестиції в опорні
школи також дуже солідні, а можливості – надзвичайні. Тому, на думку Наталії
Клокар, саме час опорним школам навчитися чітко розуміти і реалізовувати ці
можливості. Один з найважливіших секретів успіху – взаємодія школи з громадою села
та владою (відділом чи управлінням освіти).
Феномен
Шкарівської школи
Яскравий приклад співпраці навчального
закладу, громади та відділу освіти районної державної адміністрації –
історія успіху Шкарівської школи у Білоцерківському районі на Київщині. У цьому
селі поки що не створено ОТГ, але активна позиція директора за підтримки голови
сільради та відділу освіти дає чудові результати. Село знаходиться за кілька
кілометрів від Білої Церкви, і школу традиційно (ще до набуття статусу
опорної!) обирають для своїх дітей люди і з навколишніх сіл і з районного
центру.
Директор цього навчального закладу
Вячеслав Крутаков – переконаний прибічник системи повного дня. 260 дітей школи
відвідують після уроків 14 (!) найрізноманітніших гуртків. Тут дві футбольні
команди (хлопчача і дівчача), танцювальний колектив, вокально-інструментальний
колектив, який грає на шумових інструментах (нещодавно отримав гран-прі на
міжнародному конкурсі в Будапешті), туристичний гурток (з пішохідною,
велосипедною та річковою секціями), журналістський гурток (його учасники
випускають газету для села) та багато інших.
– У мене часто запитують: як нам вдалося
це налагодити? –
каже директор. – Відповідаю: потрібне бажання щось зробити (це найважливіше) і
фінансування. Наш районний Будинок дитячої творчості фінансує філії, які
працюють на базі нашого закладу – музичну та спортивну школи. Сільська рада платить
заробітну плату керівникам інших гуртків. Також ми налагодили роботу двох рейсів
автобусів: перший відвозить малечу, другий – учнів старших класів.
Також у школі запроваджено рейтинги
діяльності учнів. На думку директора, це – «двигун», який
мотивує молодь працювати. За участь у змаганнях, конкурсах чи
успіхи в навчанні учні отримують бали (той, хто «проштрафився»,
їх втрачає). У кінці
кожного семестру прилюдно оголошуються переможці з «золотої», «срібної» чи
«бронзової» десятки. Батьки інших дітей (чи вони самі) можуть підійти до
класного керівника і дізнатися, яке місце зайняв учень у загальному списку.
Кращих школярів преміюють путівками в дитячі табори (табір і зміна – на вибір
самої дитини!). Ця нагорода – ініціатива сільського голови Шкарівки Анатолія
Бондаря. Також він преміює вчителів (за успіхи вихованців) грошовими преміями.
– Коли визначали,
яка школа стане опорною, то звертали увагу на активність директора та колективу
школи, зацікавленість громади, – розповідає
начальник відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації
Оксана Кравченко. – Шкарівська школа
не на словах, а на ділі є центром громади. За період функціонування закладу в
статусі опорного з різних бюджетів (починаючи з державного і закінчуючи
сільським) на розвиток матеріально-технічної бази школи вдалося залучити більш
як 4,5 мільйона
гривень. Усе це в комплексі дає дуже хороші результати.
Учасники круглого столу цікавились також:
як у цьому навчальному закладі побудована методична робота? (Адже методичні
служби в усій країні також реорганізуються). Оксана Кравченко пояснила, що
педагоги школи працюють за сумісництвом (як методисти-консультанти) в
інформаційно-методичному центрі. І діляться своїм досвідом (та досвідом
побудови авторських уроків) з колегами з інших шкіл.
Звісно, що педагоги зі Шкарівки підвищують
і власну кваліфікацію. Днями вчитель фізики, наприклад, відвідав семінари у КНУ
імені Тараса Шевченка, які проводили провідні вчені з семи країн світу.
У майбутньому Вячеслав Крутаков планує
проводити семінари і тренінги з підвищення кваліфікації вчителів з інших навчальних
закладів у Шкарівській школі. Про те, як це зробити, під час круглого столу
розповів завідувач відділу післядипломної педагогічної освіти Інституту
модернізації змісту освіти Григорій Науменко. Він пояснив, що підвищення
кваліфікації педагогічних працівників, згідно з новим Законом «Про освіту», зможе проводити заклад, який має ліцензію на таку діяльність.
– Якщо ви хочете здійснювати ліцензійну
діяльність з підвищення кваліфікації педагогів, то можете або укласти угоду з
обласним ІППО (іншими словами, стати «майданчиком» цього інституту), або самому
здобути таку ліцензію, – пояснив Григорій Григорович. – І тоді ви зможете
укладати угоди з ОТГ чи іншими школами, які 1 січня 2018 року отримуватимуть
кошти на підвищення кваліфікації вчителів.
Везе до школи Neoplan
Одну з наймасштабніших в освітній сфері
оптимізацію здійснили і в Маразліївській ОТГ. У 2015 році тут об’єдналися три сільські
ради, у 2016 році в ОТГ створили управління освіти, культури, сім’ї, молоді та
спорту виконавчих органів Маразліївської сільської ради. Управління очолює Ірина
Гайцук, яка розповіла учасника круглого столу про «етапи великого шляху» освітнього
ренесансу в цих селах.
Маразліївська громада – невелика, тут
живуть 6,5 тисячі населення, а навчальні заклади відвідують 560 учнів. Коли
громада отримала повноваження (і відповідальність за ефективну шкіл!), тут
порахували і зрозуміли: далі утримувати малокомплектні сільські школи неможливо.
До об’єднання тут було три загальноосвітніх навчальних заклади I – III ступенів, два –
I – II. Після реорганізації одна школа набула статусу
опорної, всі інші (одна «дев’ятирічка» і три – першого ступеню) стали її
філіями.
– Опорною визначили школу в селі Широке,
– розповідає Ірина Гайцук. – Попри те, що це село (як і громада загалом)
розташоване далеко від райцентру, за якістю знань Широківський НВК поступається
лише Білгород-Дністровському ліцею.
На облаштування опорної школи та її
філій з державного бюджету виділено 4 мільйони гривень, чималі кошти вклала і
ОТГ. Пройшов рік – і нині ці навчальні заклади не впізнати: вони утеплені,
замінено систему опалення, до кінця навчального року у двох із них будуть
встановлені котли на альтернативному паливі. (Жителі громади вирішили
використати для опалення шкіл матеріали, яких у цьому регіоні багато: солому,
соняшник тощо). За кошти державного бюджету також придбали 30 комп’ютерів
для опорної школи і ноутбуки для Долинівського НВК.
– Дуже допомогли й місцеві підприємці, –
продовжує Ірина Гайцук. – Для підвезення дітей нам потрібно було придбати 7
автобусів на 30 місць кожен, але таких коштів у громади не було. Виручили
підприємці. Вони купили три потужні автобуси, один з яких – Neoplan на 70 місць! У
Олексіївському НВК за рахунок спонсорських коштів відремонтовано спортивну залу
та куплено інвентар. У всіх закладах заміниди вікна і двері.
На жаль, величезний спротив чинили
процесу оптимізації вчителі, тому їх довго переконували, і нині допомагають
підвищити кваліфікацію. Згідно з договором фахівці Одеського ІППО приїжджатимуть
в Широке і проводитимуть семінари та тренінги у цьому селі, без виїзду до
обласного центру.
Послуги щодо атестації педагогічних
кадрів та затвердження шкільної документації надає і управління освіти,
культури, сім’ї, молоді та спорту Маразліївської ОТГ. Ними користуються
громади, де немає власних відділів чи управлінь освіти.
До речі, у ОТГ немає методичного кабінету.
За словами Ірини Гайцук, управління напряму співпрацює з ІППО, Інститутом
модернізації змісту освіти, Національною академією педагогічних наук та іншими.
Методичну роботу ведуть кращі педагоги-практики, які отримують 10 відсотків
надбавки до заробітної плати.
– Для того щоб запровадити зміни,
потрібна командна робота, –
переконана Ірина Гайцук. – Наші вчителі сьогодні – один колектив, навіть
педагогічні ради проводимо разом. І педагоги, і члени громади переконалися, що
навіть у віддалених селах діти можуть отримати якісну освіту, – не гіршу, ніж у
місті!
Світлана ГАЛАТА, № 43 газети "Освіта України" . 2017 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар