Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ: ЗАПИТ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ В СУСПІЛЬСТВІ – ВЕЛИЧЕЗНИЙ

 

Це інтерв'ю було записане в листопаді 2019. Михайло Слабошпицький розповідає про багаторічну роботу з популяризації української мови, а найголовніше: як вдавалося "продиратися" крізь розчарування і не опускати руки.

ЯК «ПРИВЕСТИ» КОШТИ У ШКОЛИ?

 

Для розвитку навчального закладу обов’язково потрібні кошти. І освітяни вчаться їх залучати - вчителі та учні багатьох шкіл беруть участь у конкурсах громадських бюджетів, шукають партнерів для реалізації проектів.

Як правильно побудувати кампанію із залучення коштів? Де і як знайти союзників? Що таке фандрайзинг і які його можливості? Відповіді на ці запитання під час онлайн-тренінгу спробувала дати керівниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Анна УВАРОВА.

БАРАНІВКА: ЗМІНИТИ ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ, ГРОМАДУ І МАЙБУТНЄ

Десять років тому в місті Баранівці, що на Житомирщині, панували мінорні настрої: закрився знаменитий порцеляновий завод, без роботи залишилися більше тисячі висококваліфікованих майстрів (зокрема, з розпису). На місці легендарного підприємства не з’явилося нічого нового: цехи стояли пусткою, територія швидко заростала кропивою. І молодь, і старші люди виїжджали з міста, майбутнє, здавалося, не обіцяло нічого доброго.

Можливо, так і залишилася б Баранівка «містом із колишньою славою», якби не реформа децентралізації і бажання місцевих активістів змінити ситуацію. Головний акцент у територіальній громаді вирішили зробити на роботі з молоддю. І не помилилися! Нині Баранівська ТГ – одна з найцікавіших і найінноваційніших громад у країні.

КВИТОК У КРАЩЕ МАЙБУТНЄ

     На тимчасово окупованих територіях залишилося чимало молоді, яка прагне здобути освіту в Україні й бачить своє майбутнє саме в нашій країні. Завдяки спрощеному порядку вступу 2020 року до закладів освіти студентами стали більше двох тисяч абітурієнтів із ТОТ. Це – рекордна кількість за останні п’ять років. Але що ж треба робити, аби збільшити їхню кількість?

Настав час уточнити карту Всесвіту

    Українських дослідників космосу добре знають у науковому світі. У Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук працюють учені, які, наприклад, вивчають рух полюсів Землі, а одна з дослідниць-«сонячників» певний час очолювала Департамент Сонця в Міжнародному астрономічному союзі. Сконструйований групою космічного приладобудування пристрій саме зараз вимірює вміст метану в атмосфері планети Марс. 

    Свої «рядки» до космічних досліджень уже вписав докторант ГАО НАН Андрій Елиїв. Нещодавно він отримав премію Президента для молодих учених за роботу «Космічні войди великомасштабної структури Всесвіту: виокремлення, населення, активні ядра галактик та магнітні поля». 

Музей науки: заборонено не торкатися!

    У столиці України відкрився  науковий простір,  який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки  у світі.  У Музеї науки на території  Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо,  і на все життя) стати  дослідником з фізики, хімії, математики. 

    Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ. 

Університети України: перевірка на життєздатність

Тема акредитації освітніх програм нині є однією з найактуальніших.  Університетські спільноти шукають відповіді на запитання: як вибудувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти? Як розробити освітні програми і пройти акредитацію?