«Пам’ятаю ніч на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, ніби це вчора було», – починає розповідь студент Київського енергетичного коледжу Богдан Затула. На головну площу столиці з перших днів акції він приходив щовечора, а інколи й замість пар. Пояснює: «Відчував величезне піднесення. Як тільки почув про початок акції протесту – зрозумів, що треба йти».
Це інтерв'ю було записане в листопаді 2019. Михайло Слабошпицький розповідає про багаторічну роботу з популяризації української мови, а найголовніше: як вдавалося "продиратися" крізь розчарування і не опускати руки.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – новий ректор. Про перші кроки на новій посаді, своє бачення університету та виклики, які нині (в часи кризи) постають перед закладами вищої освіти, газеті «Світ» розповів новообраний ректор КНУ Володимир БУГРОВ
Для розвитку навчального закладу обов’язково потрібні кошти. І освітяни вчаться їх залучати - вчителі та учні багатьох шкіл беруть участь у конкурсах громадських бюджетів, шукають партнерів для реалізації проектів.
Як правильно побудувати кампанію із залучення коштів? Де і як знайти союзників? Що таке фандрайзинг і які його можливості? Відповіді на ці запитання під час онлайн-тренінгу спробувала дати керівниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Анна УВАРОВА.
Десять
років тому в місті Баранівці, що на Житомирщині, панували мінорні настрої: закрився знаменитий порцеляновий завод, без роботи залишилися більше
тисячі висококваліфікованих майстрів (зокрема, з розпису). На місці
легендарного підприємства не з’явилося нічого нового: цехи стояли пусткою, територія
швидко заростала кропивою. І молодь, і старші люди виїжджали з міста, майбутнє, здавалося, не обіцяло нічого доброго.
Можливо, так і залишилася б Баранівка «містом із колишньою славою», якби не реформа децентралізації і бажання місцевих активістів змінити ситуацію. Головний акцент у територіальній громаді вирішили зробити на роботі з молоддю. І не помилилися! Нині Баранівська ТГ – одна з найцікавіших і найінноваційніших громад у країні.
На тимчасово окупованих територіях залишилося чимало молоді, яка прагне здобути освіту в Україні й бачить своє майбутнє саме в нашій країні. Завдяки спрощеному порядку вступу 2020 року до закладів освіти студентами стали більше двох тисяч абітурієнтів із ТОТ. Це – рекордна кількість за останні п’ять років. Але що ж треба робити, аби збільшити їхню кількість?
Українських дослідників космосу добре знають у науковому світі. У Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук працюють учені, які, наприклад, вивчають рух полюсів Землі, а одна з дослідниць-«сонячників» певний час очолювала Департамент Сонця в Міжнародному астрономічному союзі. Сконструйований групою космічного приладобудування пристрій саме зараз вимірює вміст метану в атмосфері планети Марс.
Свої «рядки» до космічних досліджень уже вписав докторант ГАО НАН Андрій Елиїв. Нещодавно він отримав премію Президента для молодих учених за роботу «Космічні войди великомасштабної структури Всесвіту: виокремлення, населення, активні ядра галактик та магнітні поля».
У столиці України відкрився науковий простір, який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки у світі. У Музеї науки на території Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо, і на все життя) стати дослідником з фізики, хімії, математики.
Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ.
Тема акредитації освітніх програм нині є однією з найактуальніших. Університетські спільноти шукають відповіді на запитання: як вибудувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти? Як розробити освітні програми і пройти акредитацію?
Якість освіти у вищій школі прямо пов’язана з академічною доброчесністю. Це розуміють наукові спільноти у всьому світі, тому вибудовують системи сприяння доброчесності, перевіряють наукові дослідження.
У нашому суспільстві останніми роками все частіше можна почути дискусії на тему щастя. Сучасні філософи, журналісти і представники інших професій міркують: що таке щастя для українців? А також – як «налаштувати» себе так, щоб помічати не тільки невдачі, а й радісні моменти?
А що думають про щастя науковці? Чи можна виміряти рівень щастя конкретної людини? Чим міряти – «лінійкою» чи «штангенциркулем»? Чому одні люди часто посміхаються, а інші – постійно незадоволені? На ці запитання під час онлайн-зустрічі «Молекулярні механізми щастя» спробував дати відповідь український учений-генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Олександра Богомольця Національної академії наук України Віктор ДОСЕНКО.
Новий рік для українських шкіл розпочався з жорсткого локдауну - навчальні заклади знову змушені працювати дистанційно. Для того, щоб віддалене навчання було якісним та максимально комфортним для вчителів, учнів та батьків, Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут розвитку освіти ініціювали створення Національної платформи “Всеукраїнська школа онлайн”. Днями вона вже розпочала роботу.
