Днями виповнилося два
роки, як директором Національного музею історії України призначено Тетяну
Сосновську. За цей час музей перетворився з малолюдного простору на місце, де читають лекції історики
та філософи, куди школярі приходить класами, а кияни – родинами.
пʼятниця, 31 березня 2017 р.
четвер, 30 березня 2017 р.
ПОЗИВНИЙ – «ДИРЕКТОР»
Теплого жовтневого дня 2015 року в
невеликій сільській школі у Чаплинському районі на Херсонщині вчинився
переполох. Народна «пошта» Хлібодарівки передала
радісну новину: директор школи Василь Іванчак повернувся із зони АТО і зараз
прийде до школи! Старшокласники несли на подвір’я музичну апаратуру, молодші
школярі шикувалися в живий ланцюг. Коли Василь Дмитрович підійшов до НВК, його
зустріли оплески і дружне «Слава Україні!».
неділя, 26 березня 2017 р.
середа, 22 березня 2017 р.
Катерина СПІТКОВСЬКА: ЯКБИ НЕ МРІЯЛА, НЕ СТАЛА Б ДИРЕКТОРОМ
Нещодавно в Києві на відкритому конкурсі
було обрано нових директорів у понад двадцяти навчальних закладах. Серед цих
шкіл були такі, що мали сумну репутацію непрозорого використання батьківських
коштів тощо. Кожен із нових керівників представляв комісії свій проект розвитку
школи, пояснював, які найсучасніші ідеї хоче втілити на новій посаді. «Освіта
України» вирішила поцікавитися: як справи у «першопрохідців»? Що їм
вдалося зробити і що – ні?
вівторок, 21 березня 2017 р.
ЕФЕКТ МЕТЕЛИКА
Учні ліцею № 1 Верхнячки Христинівського
району Черкащини хочуть змінити і своє селище, і всю країну. Школярі вже
не перший рік дивують журі українських і міжнародних конкурсів. Діти
видобувають енергію з моху, майструють вітряк для отримання
електроенергії, пропонують екологічні рішення для села і всієї країни. І ці
рішення не по-дитячому ефективні.
понеділок, 20 березня 2017 р.
Методична служба: життя після децентралізації
В освітянських колах триває
гостра дискусія щодо майбутнього районних науково-методичних центрів (РНМЦ) і
методичних служб усіх рівнів. Пропозиції лунають різні – від «модернізувати» до «ліквідувати».
Методична служба: модернізація починається
Останні два роки Департамент освіти і науки. молоді та спорту КМДА – серед тих, хто задає тон змінам в освіті. Нині департамент ініціює ще одну,
надзвичайно важливу справу – модернізацію методичної служби.
Це космічний корабель? Ні, школа!
Школа в селищі Антонівка (у
передмісті Херсону) росте, як у казці, не
за днями, а за годинами. Ось з’являється
частина першого поверху і великі світлі вікна. А вже наступного дня «вимальовується» другий поверх,
дах.
НОВИЙ ДОНБАС: ПЕРЕМОГИ БЕЗ ЗБРОЇ
Нині до відбудови шкіл на
прифронтовій території все частіше підключаються фонди, організації та
посольства інших країн. Одна з громадських організацій України, яка «привела»
міжнародну допомогу у навчальні заклади та допомагає вчителям, учням та
активним громадам налагодити нормальне життя – "Новий Донбас"».
ДИНАСТІЯ
Учительські
династії України – не що інше, як сама історія країни. Династія родини
Погрібняк-Колесниченко-Маліч-Явтушенко з Донеччини починається до Жовтневої революції,
не переривається у тоталітарні 30-ті й 40-ві роки, міцніє у другій половині XX століття, зберігає вірність
покликанню у 90-ті, й нині, під час випробування війною за збереження державної
цілісності України, продовжує працювати за кількадесят кілометрів від лінії фронту.
Hub-schools Донеччини: осередки українського духу
Велика Новосілка – селище на заході Донецької області. Місцеві мешканці
називають його «неглибокий тил», адже до Донецька «по прямій» – лише сімдесят
кілометрів...
ШКОЛА НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
Діти з містечка Красногорівка Мар’янівського району на Донеччині нині готуються до новорічних свят. Пишуть листи дідові Морозу, прикрашають ялинки. Їх у населеному пункті ще й сьогодні багато хто встановлює у підвалі – позиції бойовиків зовсім недалеко і містечко часто обстрілюють. Після останнього обстрілу у Красногорівці ще й досі немає світла і тепла (зруйновано лінію електропередач). Але навчання школярів триває.
На уроки всі школярі містечка – їх 380 – приходять до загальноосвітнього навчального закладу №5 – його будівля постраждала найменше. Лише в одному з класів під час обстрілу обвалився шматочок стелі. А найголовніше – тут тепло, у школі працює електрогенератор на солярці. До речі, пошук пального – постійна турбота цього «шкільного вулика». Коли палива бракує, сидять у верхньому одязі. Але явка на уроки у школі, мабуть, найвища в усій країні. Батьки просять, щоб діти залишалися в школі і після уроків, бо тут тепло, а вдома – холодно…
На уроки всі школярі містечка – їх 380 – приходять до загальноосвітнього навчального закладу №5 – його будівля постраждала найменше. Лише в одному з класів під час обстрілу обвалився шматочок стелі. А найголовніше – тут тепло, у школі працює електрогенератор на солярці. До речі, пошук пального – постійна турбота цього «шкільного вулика». Коли палива бракує, сидять у верхньому одязі. Але явка на уроки у школі, мабуть, найвища в усій країні. Батьки просять, щоб діти залишалися в школі і після уроків, бо тут тепло, а вдома – холодно…
пʼятниця, 17 березня 2017 р.
УКРАЇНСЬКИЙ ГЕМОСТОП - ДОПОМОГА ФРОНТУ
«Оце –
британський препарат СELOX, це – американський QuikСlot Combat Gauze, –
демонструє сучасні кровоспинні засоби інженер Інституту фізичної хімії імені
Л.В. Писаржевського Ігор ЦУРУПА. – А оце – розробка нашої групи – «Кровоспас».
Як показують випробування, наш гемостатик кращий за світові аналоги».
ПЕРЕМОГТИ У ГАЗОВІЙ ВІЙНІ
Нині Незалежність нашої держави доводиться відстоювати всім – на передовій, у волонтерських загонах і громадських організаціях. Але чи не найважливіший напрям «оборони» – енергетична незалежність країни.
І виші, і школи, і садочки вже мають чудовий досвід енергозбереження. У запровадженні енергозберігаючих технологій і відновлюваної енергетики їм допомагали і міжнародні партнери, і великі українські компанії. Але дуже багато наші навчальні заклади зробили самі.
Маємо надію, що цей досвід допоможе й іншим скоротити споживання теплоносіїв.
ПОЗИВНИЙ «КРЕМІНЬ»
18 лютого вся країна, затамувавши подих, стежила за відходом українських військових з Дебальцевого. У соцмережах з’являлися фото бійців, які після багатогодинного бою виходили з оточення. На трасі Дебальцеве-Артемівськ їх зустрічали волонтери з польовими кухнями, медики, журналісти. Останнім відповідали коротко: відходимо, але обов’язково повернемося.
вівторок, 14 березня 2017 р.
МРІЇ З НЕОЛІТУ
або Історія з дощової ринви
На перший погляд село Заливне
Новомиколаївського району на Запоріжжі – звичайнісіньке. Його стежки пахнуть полином, а обійстя –
мальвами і чорнобривцями. У полині сільська дітвора грається, - ні, не у «войнушку»,
- в археологів. З усією серйозністю діти обстежують кожен ярок чи дощову ринву.
Якщо запитати в такого «бур’янового
пошуковця»: ким він хоче стати, то почуєш
приголомшливе: палеонтологом або археологом.
ЖИТТЯ КРІЗЬ ДІРОЧКУ В КАРТОНІ
або Досліди на тему моралі
Оксана Гордійчук викладає на факультеті педагогіки,
психології та соціальної роботи Чернівецького університету імені Юрія
Федьковича. На її лекціях завжди людно – повчитися новим педагогічним прийомам
приходять і аспіранти, і вчителі з досвідом. Оксана Євгенівна приносить на
лекції кукурудзу, кульку, сіль, воду… І з цих простих речей складає моральні
уроки, які вчать найважливішого.
І зашумлять гаї Залізняка
Навесні до
Холодного Яру з’їжджаються гості з усієї України: письменники, громадські
активісти, політики. Лунають промови,
б’ють тулумбаси, блискають спалахи фотоапаратів. У музеї села Медведівка
в такі дні – «аншлаг», люди з багатьох
міст заходять привітатися з відомим краєзнавцем Богданом Легоняком.
понеділок, 13 березня 2017 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)