МЕТОДИЧНА СЛУЖБА: ЗАВДАННЯ "НА ВИРІСТ"

В Україні триває реформа децентралізації влади. Одним із викликів реформи є, зокрема, передача повноважень відділів освіти районних державних адміністрацій об’єднаним територіальним громадам (ОТГ) (зокрема, щодо методичного забезпечення шкіл) і створення в цих громадах відповідних відділів управління.

На жаль, у новостворених громад інколи бракує і кваліфікованих кадрів для ефективного управління освітою, і досвіду.

Як саме вирішують питання щодо управління освітою в ОТГ? Чи знаходять методичні центри аргументи щодо необхідності своєї роботи для активістів громад і, відповідно, своє місце в новій системі координат?

Відповіді на ці питання можна було почути під час семінару «Організація освітнього процесу в об’єднаних територіальних громадах», який проходив у рамках VIII Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти-2017». Освітяни Житомирщини – представники ОІППО, методичних відділів освіти, соціально-гуманітарних відділів ОТГ – приїхали до столиці, щоб розповісти про перші результати роботи у новому форматі. Житомиряни одразу ж наголошують: це – лише перший досвід, і вони будуть раді, якщо він стане у пригоді колегам з інших регіонів.

Проректор з навчально-методичної роботи Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Антон Шегеда переконаний: у питанні організаційно-методичного супроводу навчально-виховного процесу в школах та управління освітою в громадах українцям не треба «винаходити велосипед». У всьому світі є подібний досвід, і він може бути корисний при створенні власної моделі управління освітою на місцях. 
Найбільш близькою до української моделі об’єднаних територіальних громад є польська. У цій країні загальною середньою освітою опікуються місцеві громади. У законодавстві Польщі чітко записано, що у громаді має бути не менше 15 тисяч жителів. Ця кількість дає змогу утворити органи, які забезпечують життєздатність тієї чи іншої ОТГ і мати достатньо фінансів для управління громадою. Між іншим, під час проведення децентралізації у Польщі Євросоюз разово надав цій країні 50 мільярдів євро. За ці кошти поляки побудували дороги, відремонтували школи, придбати автобуси тощо.

Сміливці попереду

В основі децентралізації в Україні, як і в багатьох європейських країнах, є те, що громада сама вирішує, як їй жити, й формує бюджет, котрий забезпечує діяльність ОТГ.

У Житомирській області на сьогодні створено 32 об’єднані територіальні громади. Спочатку (майже два роки тому) стартували перші «десять сміливих», а з грудня 2016-го – ще 22. І нині вже видно, що перші сміливці суттєво вдосконалили своє освітнє середовище та матеріально-технічну базу. Вони використали, зокрема, кошти фонду розвитку та інші джерела фінансування. І хоча, на відміну від Польщі, українські громади «стартують» зазвичай за власні кошти, – зроблено все ж дуже багато. Як-от: проведено модернізацію навчальних закладів, придбано шкільні автобуси, навчальні кабінети.Сформовані ОТГ на Житомирщині за кількістю навчальних закладів можна поділити на великі, середні й малі. Великі територіальні громади (їх сім) мають від 19 закладів до 70. У малих – від двох до десяти.Розповідаючи про пройдений шлях, житомиряни радять: особливу увагу насамперед варто звертати на «проблемні місця». В області це передусім малокомплектні сільські школи, які не можуть забезпечити необхідну якість освіти.– Уже зрозуміло, що багатьом шкільним адміністраціям сільських навчальних закладів складно самим, без зовнішньої методичної підтримки, забезпечити навчальний процес відповідної якості, – продовжує розповідь Антон Шегеда. – До речі, протягом останніх 4-5 років кількість працівників методичних служб постійно скорочували, і врешті-решт їх лишилося дуже небагато. Нині вони забезпечують методичний супровід, атестацію навчальних закладів, атестацію педагогічних працівників тощо.

Гуртом – легше

Фахівець переконаний: якщо об’єднана територіальна громада вирішить зекономити на методичному супроводі й «ізолюється» від проведення семінарів та тренінгів для вчителів-предметників, то педагоги її навчального закладу дуже швидко перестануть рости… Досвід європейських країн показує: саме спілкування з кращими колегами допомагає отримати новий досвід і мотивацію щодо власного розвитку.В ОТГ Житомирщини, залежно від фінансових можливостей громад (а також від аргументів, які знайшли освітяни), створено управлінські освітні відділи з більшою чи меншою кількістю працівників. У великих ОТГ, наприклад, є і відділи освіти, і методичні кабінети з повним штатом.Реформа децентралізації ще триває, і якими будуть органи управління на місцях – покаже майбутнє. Освітяни Житомирщини не виключають, що завтра в області може утворитися ще кілька десятків ОТГ.– Районні ради, швидше за все, залишаться в минулому, – продовжує міркувати Антон Федорович. – Нині лунають пропозиції створити в області чотири повіти: Житомирський, Бердичівський, Коростенський і Новоград-Волинський.
На думку фахівців, навчально-методичні повноваження будуть максимально делеговані на рівень навчального закладу. Бо невелика кількість методистів відділу освіти в ОТГ просто не в змозі впоратися з величезною кількістю напрямів роботи. Кільком людям (а в невеликих середніх ОТГ сьогодні від одного до п’яти працівників у освітньому відділі) дуже важко організаційно й методично забезпечувати системний розвиток освіти, допомагати педагогам по-новому будувати свою роботу після розвантаження програм та опановувати компетентнісний підхід у навчанні. У цьому переконаний і Антон Шегеда. Каже: сьогодні вчитель-методист із того чи іншого предмета має перебрати на себе певну кількість повноважень (які до початку реформи децентралізації мали методичні служби) і виконувати в освітянському середовищі громади певну функцію – наприклад, заступника директора з навчально-виховної роботи.Якщо громада має достатній бюджет, вона може ухвалити рішення про організацію власної методичної служби. Але треба ретельно проаналізувати – в яких випадках можна передати вчителю частину ставки і методичне навантаження, а в яких – залишити ставку методиста. Практика свідчить, що в ідеалі в громаді має бути фахівець із психологічного супроводу дошкільної освіти, з методичного супроводу початкової школи, природничо-математичного чи гуманітарного циклу.Утім, коштів часто не вистачає. Тому все частіше лунають думки, що для формування найкращих управлінських команд потрібно об’єднувати сили маленьких громад.– І в жодному випадку методист не повинен виконувати функцію контролю навчального процесу, – додає Антон Шегеда. – Головна роль цих фахівців – допомогти вчителю забезпечити якісний навчально-виховний процес. У майбутньому методична служба може бути реформована на ресурсно-сервісні центри з сильною матеріальною, нормативно-правовою, методичною базою. І методист повинен не тільки допомогти вирішити педагогічну проблему, а й запропонувати вчителю напрями розвитку «на виріст».А поки що, за слова проректора, не передбачено типових нормативних документів щодо районних, міських методичних кабінетів. Тепер триває робота зі створення положення про методичну службу, й освітяни мають можливість запропонувати своє бачення їх подальшої роботи.До речі, сьогодні, в умовах невизначеності щодо методичного супроводу, в Житомирському інституті післядипломної педагогічної освіти створили посаду методиста з координації діяльності методичних служб органів освіти ОТГ, на сайті інституту розмістили всі нормативно-правові, науково-методичні й організаційні матеріали на допомогу методистам в ОТГ. 

Радять Народичі

Коли громада – весь район

Народицька селищна об’єднана територіальна громада – найбільша на Житомирщині. Вона створена в межах усього району й об’єднує 65 населених пунктів. Чисельність громади – близько  10 тисяч осіб. У Народицькій ОТГ діють 23 навчальні заклади (з них 11 шкіл).

При утворенні ОТГ отримала відчутну фінансову підтримку: з 56 мільйонів гривень, виділених з державного бюджету на розвиток дев’яти громад області, Народицька ОТГ отримала більше 21 мільйона. За ці кошти реалізували, зокрема, десять проектів у галузі освіти: провели капітальний ремонт Народицької гімназії та двох садочків, реконструювали три котельні (в них встановили твердопаливні котли).

Народницька гімназія стала одним з переможців обласного конкурсу на кращий проект опорної школи й отримала більше мільйона гривень на покращення матеріально-технічної бази. На ці кошти через систему ProZorro закуплено обладнання для лінгафонного кабінету, географії та фізики.

Науково-методичний супровід у навчальних закладах ОТГ забезпечує методичний кабінет, який є структурним підрозділом відділу освіти Народицької селищної ради.

– Щоб забезпечити функціонування ефективної системи надання освітніх послуг, керівництво громади ухвалило рішення зберегти методичний кабінет у повному складі, – розповідає завідуюча методичного кабінету Тамара Кучер. – З 1 січня 2016 року методичний кабінет районної ради реорганізовано в методичний кабінет відділу освіти Народицької селищної ОТ.

Головною метою роботи кабінету є науково-методичне забезпечення й інформаційний супровід педагогічного процесу, а також – удосконалення професійної майстерності педагогів.

– У тлумачному словнику поняття «супровід» трактується як дія зі значенням «іти поруч», – пояснює Тамара Михайлівна. – Наша основна мета – дати поштовх до самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації.

Нині тут намагаються працювати на випередження і продумати, як впровадити профільне навчання в опорному закладі у майбутньому.

– Сьогодні в 10 класах у всіх школах громади навчаються всього 35 дітей, – пояснює Тамара Кучер. – У гімназії їх – 8. І нині велике питання – як реалізувати у межах нашої громади профільне навчання.

Члени громади сподіваються, що, зокрема, вдасться відремонтувати дороги між населеними пунктами (відстані тут значні), і старшокласників можна буде підвозити до опорної школи.

Великі плани Тетерівки

Коштів на освіту стало більше

У Тетерівській ОТГ (вона розташована зовсім поруч із Житомиром) у 17 населених пунктах проживає близько 10 тисяч людей. У 2016 році на розвиток громади було виділено 26 мільйонів гривень. У вересні у селі Деніші відкрили новий дитячий садочок, закінчують роботи з теплосанації школи, з 1 квітня запрацював центр надання адміністративних послуг.

– Це результат і нашого об’єднання, і підтримки держави, –переконаний начальник відділу освіти Тетерівської сільської ради Віктор Весельський.

Під час створення відділу освіти в ОТГ довго дискутували – яку організаційну модель обрати.

– Не було чітких порад – як саме це має бути, – продовжує Віктор Владиславович. – Зрештою зупинилися на такій структурі: начальник відділу, інспектор і три методисти. Нам нелегко, але всю необхідну роботу виконуємо – зокрема, проводимо атестацію педагогічних працівників, шкіл, ухвалюємо рішення про прийняття на роботу молодих педагогів тощо.

Власної бухгалтерії відділ не має – централізована бухгалтерія забезпечує роботу всієї ради.

У планах громади – перетворити Тетерівську школу на зразковий навчальний заклад, а професійне спілкування педагогів громади (і не тільки громади!) зробити якомога жвавішим. Розуміють: без цього професійного зростання не буде. Тут пишаються, що серед місцевих педагогів є переможці, лауреати, фіналісти конкурсу «Вчитель року».

А ще громада не хоче закривати малокомплектну Корчанську школу, в якій тільки 40 учнів. І нині шукають можливість зробити цей навчальний заклад приватним.

– Члени громади не повинні чекати, що керівництво усе вирішить, – каже Віктор Весельський. – Формула успіху: спільна праця в інтересах громади. У нашій ОТГ розуміють значення освіти, а сільська рада виділяє чимало коштів на освітні потреби.

Громада існує трохи більше року, але вже встигла потоваришувати з активістами місцевого самоврядування з Люблінського воєводства. Представники місцевого самоуправління з польського містечка Яблонне уже побували у Тетерівці й підписали угоду про співпрацю.

Найменша громада

Стіл, папір і кулькова ручка

Одна з найменших громад Житомирщини – Вишевицька ОТГ Радомишльського району. Вона створена в жовтні 2015 року, коли об’єдналися 5 населених пунктів – Вишевичі, Межирічка, Веприн, Вирва й Ірша.

Начальник соціально-гуманітарного відділу Людмила Гонтаренко до об’єднання громади працювала у школі. Каже: на початку роботи у неї були лише стіл, папір і кулькова ручка.

– Доводилося нелегко, – зізнається Людмила Анатоліївна. – Починали з нуля, але працюємо і поступово «стаємо на ноги».

Неподалік ОТГ знаходиться і невеличке село Макалевичі, сільський голова якого виступив проти приєднання. Але в ОТГ розуміють: рано чи пізно сільце стане шостим населеним пунктом громади, бо ситуація там складна, у школі тільки 7 учнів, а 84-річна вчителька давно просить «відпустити» її на заслужений відпочинок.

Соціально-гуманітарний відділ опікується соціальними проблемами, культурою та питаннями освіти. З 1 вересня при відділі створено методичний кабінет, у складі якого є завідуючий і 5 спеціалістів, які працюють на 0,25 ставки.

– Ми намагались охопити всі напрями методичної роботи, – розповідає Людмила Гонтаренко. – Це дошкільна освіта, початкова, природничо-математична, гуманітарна, психологічний супровід. Шкіл у нас лише 5, і знайти кваліфікованих фахівців для такої роботи було непросто. Крім того, це великий шмат роботи, тому люди не згоджувалися братися за неї за дуже невеликі гроші. Але зрештою ми знайшли у школах кваліфікованих фахівців, досвідчених педагогів. Спочатку думали, що це буде методичне об’єднання, але в процесі роботи зрозуміли, що це бути методично-сервісна служба.

Громада пишається успішними освітніми проектами. Наприклад, тим, що в 2016 році Вишевицька загальноосвітня школа стала опорним навчальним закладом. З державного бюджету та фонду регіонального розвитку було виділено кошти на її реконструкцію, і нині навчальний заклад є справжнім освітнім і культурним осередком громади.

Є відчутні результати і в реконструкції Іршанської школи. Це споруда 1900 року, в якій колись була панська конюшня. За рік тут замінили дах, прибудували за сучасними технологіями спортивний зал із роздягальнями і внутрішніми туалетами.

– Звичайно, труднощі є: і погані дороги, і недостатня матеріальна база, – зазначає Людмила Гонтаренко. – Але ми працюємо, щоб нашим дітям було затишно у школах. Переконана, що створимо для них сучасний освітній простір, і вони отримають гарні знання.

Світлана ГАЛАТА, "Освіта України"

№ 15-16, 24 квітня 2017 року
Інші публікації з цієї теми:

Методична служба: життя після децентралізації
Методична служба: модернізація починається