Оновлені програми для 5-9 класів. Гуманітарний блок

Не "що" вивчати, а "навіщо"
1 вересня учні середньої школи почнуть навчатися за оновленими програмами. Що саме змінилось у програмах, що додалося, що вилучено і, найголовніше, – як це позначиться на освітньому рівні дітей?
На ці запитання міністр освіти і науки Лілія Гриневич запропонувала відповісти модераторам робочих груп під час «фінальних» круглих столів, на яких було представлено результат напруженої роботи освітянських волонтерів: учителів, науковців, експертів і фахівців МОН.

Фінальній презентації програм гуманітарного циклу 5–9 класів, яка відбулась у МОН, передувала величезна робота. Усі «народні експерти» отримали можливість висловити свої зауваження чи пропозиції щодо чинних програм. Критикували перевантаженість програм, дублювання тем, надмір теоретичних, відірваних від життя знань. Робочі групи опрацювали майже 10 тисяч коментарів і, за словами модераторів, максимально (наскільки це дозволяють рамки чинного державного стандарту) врахували вимоги громадської думки. Оновлені програми стали функціональними, головним у них є не «що має вивчити дитина», а «для чого вона має це вивчити».

До речі, за словами координатора проекту, директора столичної спеціалізованої школи №148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови і літератури Сергія Горбачова, один з результатів роботи – створення команди волонтерів­-професіоналів, які отримали чудовий досвід роботи у великому проекті й готові віддавати час, талант і досвід для вдосконалення системи освіти. І цей досвід та напрацювання, безсумнівно, стануть у пригоді, адже на часі – розробка нового Державного стандарту освіти.

«ПЕРЕСТАВИТИ КОЛОНКИ» НЕ ВДАСТЬСЯ

Новий стандарт освіти базуватиметься на компетентнісному підході, тому перед членами робочих груп було поставлено завдання: показати потенціал кожного предмета щодо формування цих компетентностей.

– Із завданням ми впоралися, – каже координатор гуманітарного блоку програм, заступник директора з науково­експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тєтяна Засєкіна. – Навчаючи за цими програмами, кожен учитель зможе формувати десять ключових компетентностей учнів.

Ще одна новація програм – введення до них наскрізних змістових ліній. Це екологічна безпека і сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров’я, підприємливість і фінансова грамотність. Пояснювальні записки до всіх предметів розповідають: що таке наскрізна лінія, як її реалізувати, якими додатковими засобами може скористатися вчитель.

– Оновлені програми – це не «зміна одних колонок на інші», – пояснює Тетяна Засєкіна. – Це зміна концептуального бачення завдань школи. На першому місці – очікувані результати навчання. Згідно з компетентнісним підходом вони структуровані на знаннєві, діяльнісні й ціннісні компоненти. Не в усіх предметах це вдалося зробити стовідсотково, адже у мистецтві, наприклад, переважає емоційно­ціннісне ставлення, а в трудовому навчанні – діяльнісне.

ПРАКТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ТВОРЧИХ РОБІТ

Менше теорії і більше практики знайдуть учителі й у програмі з української мови. До її структури внесено зміни: зокрема, синхронізовано мовну та мовленнєву змістові лінії. (Тобто теорія одразу підкріплюватиметься практикою). Запропоновано види робіт з використанням щойно вивчених мовних явищ. Наприклад: при вивченні великої літери і лапок у власних назвах, то учню можуть дати завдання скласти інформаційний допис до шкільної газети з використанням іменників і власних назв. При вивченні написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен і по-­батькові школяреві треба буде скласти власний родовід з використанням правил написання цих імен. 
Творчі роботи також матимуть виразний практичний характер. Учні навчатимуться складати дописи до соціальних мереж (адже це – дієвий інструмент для досягнення професійних цілей у майбутньому), інформації для шкільного веб­сайту чи блогу.

Учителю пропонують чимало нових тем рекомендованих висловлень, зокрема: «Яка моя Україна», «Цінності сучасного молодого українця», «Як стати цікавим людям і собі» тощо. За допомогою таких висловлень, за задумом членів робочої групи, і відбуватиметься формування ключових компетентностей.

– Твір, який є у Державному стандарті з української мови, поки що залишається, але від нього поступово треба відходити. Не можна обмежу­вати творчість дитини однією формою! – каже модератор з української мови, викладач Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Глазова. – Саме тому ми пропонуємо багато рекомендованих жанрів творчого завдання (зокрема, цікавий для учнів вид письмової роботи – есе). Вчитель зможе самостійно обирати і жанр, і види робіт, і теми відповідно до потреб кожного класу. Навчальні години він також зможе розподіляти сам – так, як вважає за потрібне.
Можливість вибору, на думку членів робочої групи, – це суттєвий крок на шляху утвердження свободи професійної діяльності педагога.

«ЗНАЧИТЬ, ПРАВИЛЬНІ КНИГИ В ДИТИНСТВІ ЧИТАВ»

Від того, які книжки читає дитина, залежить, які рішення вона ухвалюватиме в дорослому житті, чи стане свідомим громадянином країни та гармонійно розвиненою особистістю. Саме тому до оновлення програми з української літератури робоча група поставилася з особливою увагою. 
Чимало експертів під час обговорення пропонували кардинально переписати навчальну програму з цього предмета, зокрема, замінити усю класику сучасними творами. Звісно, цього робити не стали, але, за словами модератора групи, викладача Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Костянтина Ушинського Світлани Молочко, ввели рекомендаційну рубрику «СЛ» (сучасна дитяча підліткова література). Чимало тем (наприклад, приказки, прислів’я чи загадки) пропонується опановувати, використовуючи твори сучасних митців. Вивчати ці твори можна на уроках позакласного читання чи літератури рідного краю.
А от список творів для додаткового читання повністю оновлено.

– Твори сучасних авторів дозволять по­сучасному подивитися на українську літературу «в смушевій шапці», – каже Світлана Рашитівна. – Завдяки ним класичні твори можуть «зазвучати» по­-новому.

Також введено альтернативу до деяких творів, наприклад, у 7 класі можна, за вибором, вивчати творчість Андрія Малишка чи Володимира Івасюка.
Ще одне нововведення – до програми повернули мистецький контекст. Учитель зможе використати твори інших видів мистецтва (образотворчого, театрального, кіно, музики), якщо вони дотичні до тієї чи іншої теми. 
А от до введення наскрізних ліній члени робочої групи поставилися з обережністю. Не у кожному ж творі можна розвинути тему екологічної безпеки та сталого розвитку, громадянської відповідальності, здоров’я чи підприємливості та фінансової грамотності. Позначили їх лише там, де вони справді потрібні, спеціальними абревіатурами: «НЛ­1», «НЛ­2», «НЛ­3», «НЛ­4».

РОСІЙСЬКОЇ НЕ БІЛЬШАТИМЕ

Дуже багато пропозицій було і щодо змін у програмі зарубіжної літератури. Чимало з них робоча група відкинула з принципових міркувань, зокрема відмовилася збільшити російський «акцент у програмі». 
Серед новацій – право вчителя й учнів обирати твори при засвоєнні обов’язкових тем, а також на уроках розвитку мовлення, позакласного читання.

– Ця свобода є запорукою професійного зростання педагога, – пояснює модератор групи, вчитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Людмила Юлдашева. – Адже варіативний компонент вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчого підходу, врахування читацьких інтересів сучасних учнів.

Також робоча група запропонувала розширити список рекомендованих творів для альтернативного вивчення. До нього додали «Снігову королеву» Ганса Крістіана Андерсена (5 клас) і «Собаче серце» Михайла Булгакова (9 клас). Розширено й список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів. У новому навчальному році вони зможуть, за бажанням, вивчати байки Івана Крилова (6 клас), сонети Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки (8 клас) та поезії Олександра Пушкіна (9 клас). 
До списку додаткового читання додано і популярні твори сучасних європейських авторів: «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті й «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Старка.

ЩО ТАКЕ «МОВНИЙ ІНВЕНТАР»

А от програми з іноземних мов пов­ністю змінили свій вигляд і структуру. Модератор групи, секретар Українського відділення Міжнародної асоціації вчителів англійської мови як іноземної Олександр Шаленко розповів, що з 12 програм (для чотирьох мов і трьох рівнів їх вивчення) вони зробили одну. Нині це вже програма не з окремого предмета для відповідної школи, а – галузі «Іноземні мови». Вона враховує всі рівні навчання, і працювати з нею набагато простіше.

– Ми суттєво скоротили пояснювальну записку, залишили там лише мету, функції та завдання предмета, все інше винесли в окремі розділи, – розповідає Олександр Павлович. – Також перейменували «наскрізні лінії» на інтегровані (у такій назві менше обов’язковості) і «прив’язали» їх, зокрема, до тематики ситуативного спілкування. Ці змістові лінії прописані через діяльність і уміння.

Великим надбанням усіх оновлених програм мовник вважає розділ «Очікувані результати», адже він означає, що підходи до навчання змінюються.

– Відбувається зміна акцентів: учитель уже не вимагає, а допомагає учням досягати результатів, – пояснює важливість новацій Олександр Шаленко. – Якщо в центр уваги поставити очікувані результати, то нав­коло них вибудуються і змістові лінії, і тематика ситуативного спілкування, і мовний інвентар. 
До речі, «Мовний інвентар» – новий термін, який робоча група ввела до термінологічної бази програми.

– Більшість учителів у програмі шукають передусім граматику, – продовжує мовник. – А ми намагаємося показати, що граматика не є ціллю навчання. Вона – лише засіб і інструмент.

До речі, оновлені програми з іноземної вже високо оцінили міжнародні експерти. Як прокоментувала газеті «Освіта України» методист Кембриджського університету Анна Шовкалюк, програми відповідають останнім змінам і вимогам Європейського мовного портфоліо Ради Європи. Європейські мовники переконані: головне – уміння, а лексика та граматика – це засіб, за допомогою якого вчитель формує вміння дитини.

ВИХОВАТИ ГРОМАДЯНИНА

Гостра дискусія розгорнулася серед учителів, науковців і громадських активістів і щодо програм з історії. І не дивно, адже від того, якою буде ця дисципліна, залежить, зокрема, чи будуть школярі патріотами своєї держави, як розумітимуть найважливіші події в історії людства.

– Зміст історичної освіти ми підпорядкували очікуваним результатам навчання, – розповідає модератор групи, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Мудрий. – Вважаємо, що це забезпечить формування життєво важливих компетентностей. Іншими словами: зміст розуміємо не як самоціль, а як інструмент досягнення певних цілей.

Мар’ян Михайлович і члени робочої групи переконані: навчання історії полягає у здатності розуміти світ як певну цілість, формувати цілісні та яскраві образи минулого. Для цього у програмі посилили вступні й загальні акценти, вилучили другорядні для цілісного розуміння історії фрагменти. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки.

Зміни, які пропонує робоча група з історії, відкривають нові можливості й учителеві, й учню. Зокрема, вчитель зможе самостійно визначати робочий час за розділами програми. Замість однозначних практичних завдань, що є у старій програмі, пропонується широка тематика практичних і творчих робіт, які можна диференціювати за складністю. Учні ж зможуть досягати навчальних цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації. 
Також робоча група запропонувала нову програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії» для учнів 5 класу. Його метою є підготовка школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя суспільства. Результати навчально ­пізнавальної діяльності в межах курсу мають досягатися винятково завдяки роботі з матеріалами з історії України.

– Ця програма – синтез двох чинних програм, – пояснює Мар’ян Михайлович. – Учитель зможе використовувати підручники і водночас додавати інформацію з інших джерел. Серед розділів цієї програми: «Що таке історія», «Де відбувається історія», «Джерела вивчення історії», «Історія України у пам’ятках», «Все має минуле».

Члени робочої групи переконані: на уроках історії варто виховувати дітей дослідниками, які вміють формувати і відстоювати власну позицію.

НОРМАТИВИ – НЕ ДОГМА

Суттєво змінилася і «філософія» програми з фізичної культури. Як розповідає викладач Інституту фізичного виховання і спорту НПУ імені Драгоманова Микола Тимчик, раніше у програмах із цього предмета більше уваги приділяли розвиткові фізичних якостей дитини. Нині ж за допомогою компетентнісного підходу планують формувати особистісні якості учня, зокрема патріотизм і готовність захищати свою країну.

Найбільше дискусій під час обговорення виникло стосовно оцінювання і нормативів. Чимало батьків запропонували взагалі обійтися без нормативів. Але робоча група зі цим не погодилась, адже нормативи – це не лише оцінка, а й можливість для вчителя зрозуміти, чи правильно він визначає фізичне навантаження для дітей. 
Утім, в оновленій програмі чітко зазначено: нормативи – це лише орієнтовна оцінка. Тобто якщо дитина має надмірну вагу, то на 2 метри 50 сантиметрів у довжину вона навряд чи стрибне. Але якщо протягом року учень демонструє позитивну динаміку в результатах, то вчитель має право поставити їй максимальну оцінку.
До програми додано сім нових модулів, і вчитель може обрати, чим займатимуться учні на уроці – волейболом, боротьбою, гімнастикою тощо.

Чимало критики зазнала і програма «Мистецтво». Дописувачі, зокрема, зазначали, що навчальна програма у 7 класі передбачає, що діти мають уміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо. Учасники обговорення зазначали, що такі вміння і знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.
Модератор групи – фахівець ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Олена Гайдамака – під час презентації програми зазначила: для вивчення цього предмета у Держстандарті виділено дві години на тиждень, а в типових навчальних планах – лише одна. Тому багато навчальних закладів не можуть реалізувати програму повністю.

АКЦЕНТ НА ПОЗИТИВНИХ ТЕМАХ

Предмет «Основи здоров’я» – один з «наймолодших» у школі. Щодо його майбутнього під час обговорення лунали різні пропозиції, зокрема й радикальні (на кшталт «вилучити предмет зі шкільних програм»). Але конструктивних пропозицій усе ж було набагато більше. В результаті члени робочої групи вирішили зменшити обсяг теоретичного матеріалу, збільшити кількість практичних робіт і частку занять, що виконуються поза межами класу (на свіжому повітрі).

Модератор групи – викладач Львівського університету фізичної культури Олена Шиян – розповіла, що на прохання батьків буде збільшено кількість уроків, присвячених безпечній поведінці в інтернеті, зокрема спілкуванню у соціальних мережах, додано інформацію про запобігання наслідків ранніх статевих стосунків і контрацептиви. 
З програми вилучено термін «Вік­тимна поведінка» та матеріали з цієї тематики, натомість додано чимало позитивних матеріалів щодо популяризації досвіду життя людей з активним довголіттям, молодіжного руху в формуванні здорового способу життя тощо.

Світлана ГАЛАТА,
"Освіта України", № 21 від 29 травня 2017 року.
Про оновлені програми для дисциплін природничо-математичного блоку читайте тут:
Автономія для вчителя