УКРАЇНСЬКИЙ ГЕМОСТОП - ДОПОМОГА ФРОНТУ

    «Оце – британський препарат СELOX, це – американський QuikСlot Combat Gauze, – демонструє сучасні кровоспинні засоби інженер Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського Ігор ЦУРУПА. – А оце – розробка нашої групи – «Кровоспас». Як показують випробування, наш гемостатик кращий за світові аналоги».

На передовій такі гемостопи – на вагу золота. Вартість рятівного засобу іноземного виробництва «захмарна» – майже 40 доларів. Волонтери демонструють дива геройства і винахідливості, забезпечуючи військових цими препаратами. Навесні їм допомагали і вчені з Інституту фізичної хімії. (Це було продовженням участі в акціях протесту на Майдані, куди хлопці щодня відвозили ліки, їжу, допомагали волонтерам).
– У березні мобілізували мого товариша і видали… тільки бушлат, – каже хлопець. – Бронежилет, шолом, «розгрузку» треба було купувати самотужки. Тому ми почали збирати кошти на спорядження військовим – знайомим і незнайомим. Найскладніше було із кровоспинними засобами. Ось тоді я і зрозумів, чим можуть (і повинні!) вчені допомогти бійцям на передовій. Ми мали зробити наш, не гірший за іноземні аналоги, препарат.
Із цією ідеєю Ігор звернувся до керівника відділу фізико-неорганічної хімії інституту Петра Манорика (був переконаний: учений, з яким разом їздили на Майдан, неодмінно підтримає). І не помилився. Уже влітку група почала дослідження. Про команду, яка працювала над розробкою, хлопець каже скромно: мовляв, збіглося, що разом зібралися люди, які є фахівцями в різних, потрібних для розробки гемостопу напрямах. Петро Андрійович – автор кількох медичних препаратів, Вадим Мазевич і Ігор Гайович – лікарі-травматологи, які є сертифікованими фахівцями з польової медицини, Володимир Граніч – фахівець Національного наукового центру «Інститут кардіології імені
академіка М.Д. Стражеска», який захистив кандидатську саме з проблем згортання крові. А також – молоді науковці Інституту фізичної хімії Світлана Сотник і Ярослав Кишеня.

КИЇВСЬКІ ВЧЕНІ І КБ «ПІВДЕННЕ»

Утім Петро Манорик таку «випадковість» спростовує. Каже: якби фахівці інституту не працювали над іншими розробками, то так швидко і гемостоп не створили б. Нещодавно вони закінчили ще одне надважливе дослідження, що вже використовується в ракетобудуванні, – на підприємстві «Південний машинобудівний завод». Учені розробили індикаторний матеріал, який допомагає виявляти витік ракетного палива. Ноу-хау київських науковців уже застосовують під час будівництва ракетоносіїв «Циклон-4». (Раніше подібний індикатор був лише російський, але нині КБ «Південне» взяло курс на розробку власних, українських складників).

ВИНАХІД ЗА КІЛЬКА ТИЖНІВ

Гемостатичний засіб «Кровоспас» команда розробила у рекордно короткі терміни.
– Улітку ми взялися за вивчення літератури із цього питання, – каже Ігор Цурупа. – Почали збирати інформацію: які аналоги є у світі, які природні й хімічні кровоспинні речовини існують. Дійшли висновку: потрібно йти одразу всіма можливими шляхами. Тобто зробити такий засіб, у якому «працювала» б сума всіх факторів – фізичного, фізико-хімічного і біологічного.
Уважно вивчили склад і дію СELOX і QuikСlot Combat Gauze. Перший створений на основі хітозану – природної речовини, що утворюється в панцирі ракоподібних. Хітозан справді має ранозагоювальні властивості, але надто повільно набухає і вбирає кров. Окрім того, якщо роз-різати пакетик СELOX, то з нього завжди сиплються гранули. Якщо відкрити його зубами (що часто буває на полі бою) – то опік слизової оболонки рота гарантовано. Якщо гранула потрапить у кровоток – утвориться тромб. Урешті-решт від використання хітозану київські вчені відмовилися. Під час спілкування з лікарями з госпіталю відкинули і ідею застосовувати антибіотики. Адже кожен реагує на них по-різному, а часу робити протиалергенні проби під обстрілами немає.
У вересні у вільний від роботи час фахівці почали перші випробування. Макропоказники визначали на місці – у лабораторії, мікропоказники – у науковому центрі Інституту кардіології.
– Я робив маленькі зразки, і ми з колегою Ярославом Кишенею їхали до Інституту кардіології, – розповідає Ігор Цурупа. – Там брали кров із пальця (власного! – Авт.) і з допомогою мікроскопа разом з Володимиром Гранічем визначали час утворення фібринового волокна. Це волокно (нитка) з’являється у процесі згортання крові завдяки білку, який називається «фібриноген». На «отворі» рани фібринові волокна утворюють сітку, на яку «налипають» еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Таким чином виникає кров’яний згусток. Природний час згортання крові – 3-5 хвилин. А за допомогою наших «композицій» цей процес починається на 30-й секунді!

За вересень перевірили близько 100 зразків. Вивчали швидкість утворення волокна, рівномірність згустку тощо. Якщо певні показники не влаштовували – змінювали речовину чи склад «композиції». Макропоказники визначали за допомогою венозної крові. Спочатку її здавали винахідники, потім – лікарі-волонтери і колеги з інституту.
– Новизна розробки в тому, що співвідношення певних компонентів дає синергетичний ефект, – пояснює Ігор. – Якщо говорити просто: два компоненти в сумі можуть давати більший ефект, ніж кожен окремо. Під час досліджень виявили несподівані речі: не всі ефективні компоненти-гемостатики можуть діяти разом. І, навпаки, «посередні» речовини разом діють дуже ефективно.
На початку жовтня винахідники вже мали композицію, за показниками не гіршу за СELOX. До кінця осені її ретельно поліпшували. В Інституті фізіології провели випробування на щурах. Українська розробка виявилася значно ефективнішою за американський QuikСlot Combat Gauze! Це підтверджували і волонтери-медики, які працювали в команді.

НА ВСЕ ПРО ВСЕ – 20 СЕКУНД

До речі, дослідники від самого початку ставили перед собою ще одну задачу – розробити не тільки речовину, а і знайти оптимальну форму (носій) для її використання.
– Уже за двадцять секунд після початку артеріальної кровотечі людина непритомніє, – пояснює Ігор. – Тому вимога до матеріалу – щоб він був придатний до тампонування, щоб його можна було легко накласти за 20 секунд.
Хлопець показує приємну на дотик серветку. Це неткане сітчасте полотно з отворами для перфорацій, оброблене спеціальною речовиною (вчені кажуть: «композиція»). Вартість такого матеріалу – гривня за квадратний метр.

ВИНАХІД – ЛИШЕ ПОЛОВИНА СПРАВИ

Петро Манорик наголошує: розробити препарат – це півсправи. Найскладніше – зареєструвати новий засіб і «запустити» виробництво.
Винахідники розповіли про вітчизняний хімічний гемостатичний засіб «Кровоспас» на виставці «Волонтерський воєнпром». Розробка викликала справжній ажіотаж! Але виробляти її без реєстрації – не можна. Заявки на знак для товарів і послуг та на отримання патентів учені вже подали і сподіваються, що процес не буде надто довгий. Нині розпочато організацію виробництва «Кровоспасу» на Борщагівському хіміко-фармацевтичному заводі.
– Потреба у вітчизняному кровоспинному засобі величезна, – каже Петро Андрійович. – Він може стати у пригоді на полі бою, в медицині катастроф у хірургії, травматології. Переконаний, що дозвільна система на впровадження таких винаходів має змінитися. В роки війни рішення треба ухвалювати не просто оперативно – блискавично! Без зайвої скромності скажу: такого засобу, як наш, немає ніде у світі. Окрім хімічного складу, ми винайшли ще й чимало девайсів, які транспортують речовину до рани. Таких теж нема ніде. Під час виставки «Волонтерський воєнпром» до нас уже зверталися представники фірми QuikСlot в Україні. Думаю, всіма цими розробками зацікавляться і за кордоном.

Світлана ГАЛАТА, "Освіта України"
№ 9 від 2 березня 2015 року.