Нині Незалежність нашої держави доводиться відстоювати всім – на передовій, у волонтерських загонах і громадських організаціях. Але чи не найважливіший напрям «оборони» – енергетична незалежність країни.
І виші, і школи, і садочки вже мають чудовий досвід енергозбереження. У запровадженні енергозберігаючих технологій і відновлюваної енергетики їм допомагали і міжнародні партнери, і великі українські компанії. Але дуже багато наші навчальні заклади зробили самі.
Маємо надію, що цей досвід допоможе й іншим скоротити споживання теплоносіїв.
Сам собі інженер
Гаряча вода… від сонечка
Чотири дні у львівській школі «Надія» всі охочі могли навчитися майструвати сонячний колектор. Деталі для колектора привезли до закладу фахівці «Екоклубу» з міста Рівне, але всім пояснили: ці деталі дуже недорогі і придбати їх можна на будь-якому місцевому ринку.
Під час тренінгу зробили рами колектора, пофарбували, виготовили бак-акумулятор, опорну конструкцію, утеплили і встановили готовий колектор на даху школи.
Колектор власними руками і «крани-гусачки»
Виконуюча обов’язки директора школи «Надія» Мар’яна Боднар розповіла, що у школярів і вчителів було велике бажання долучитися до проекту встановлення колектора. Діти вивчали факультативний курс із енергозбереження і розробляли свої міні-проекти на уроках.
– Гаряча вода від колектора з березня по грудень надходитиме в санвузли школи, – каже Мар’яна Боднар. – Це – відчутна економія! А ще ми утеплили фасад школи, встановили пластикові вікна, замінили звичайні крани на «крани-гусачки», що рухаються «уверх-униз». Витрата води також зменшилася.
Вітрогенератори й фото панелі
Школа «Надія» – не єдиний навчальний заклад Львова, де енергозбереження вважають невідкладним завданням. Сонячні колектори стоять у початковій школі «Арніка». Їх змонтували за рахунок міського бюджету міста, що дало змогу забезпечити весь заклад гарячим водопостачанням.
У ЗОШ №72 за фінансової підтримки громадської організації «Науковий енергетичний фонд» встановили вітрогенератор і фотопанель. Енергію, яка виробляється цими установками, використовують для електроосвітлення та живлення устаткування в кабінеті фізики. Це – пілотний проект для демонстрації та вивчення альтернативних джерел енергії і проведення дослідів з учнями під час уроків.
З аутсайдерів – у лідери!
Як розквітнув «Пролісок»
Дві фотографії зроблені з інтервалом у рік: перша – у грудні 2012-го, друга –в середині минулого навчального року. Важко повірити, що на них – одна й та сама споруда, приміщення ДНЗ №4 «Пролісок» міста Яготин Київської області. Брудно-біла фарба на двоповерховій будівля подекуди відлущилася, вікна стояли старі, дерев’яні. Напередодні 2014 року «Пролісок» уже був жовтим і жовтогарячим, із різнокольоровими колами на фасаді.
Перетворення садочка, що за результатами енергоаудиту був одним із найбільш енерговитратних, на взірцевий вартувало… без малого 200 тисяч євро. «Проліскові» пощастило взяти участь у пілотному в Київській області проекті ЄС «Комплексна термомодернізація дитячого садка: європейські підходи», запровадженому Фундацією польсько-української співпраці «Паусі». Садок №4 обрали з тих міркувань, що ані температура, ані санітарні норми не відповідали вимогам: за температури +17 градусів у кімнатах діти лягали спати вдягненими. Впродовж 2012–2013 років у закладі осучаснили систему вентиляції, зокрема встановили децентралізовані рекуператори (це так звана «тепла кватирка» – пристрій для енергоощадливого провітрювання, завдяки використанню якої виведення забрудненого повітря і надходження свіжого відбувається з мінімальним впливом на температуру в приміщенні), замінили вікна й радіатори опалення, утеплили фасад будівлі 12-сантиметровим шаром мінеральної вати.
Із 199500 євро 80 відсотків – грант Євросоюзу, і п’ята частина – кошти Яготинської міської ради. Координатор проекту від Фундації «Паусі» В’ячеслав Гусєв переконаний: сенс у таких витратах є – економія на опаленні після модернізації становитимуть не менш ніж 40%. Тепер «Пролісок» є взірцем для інших дитсадків області. Директор закладу Галина Добровольска каже: «Тепер можемо спокійно перевдягати дітей, більше часу проводити у фізкультурному залі. Батьки дуже задоволені».
«Енергоефективна школа»
«Діти Також Економлять Кіловати!»
Таке гасло обрали для себе учні київської спеціалізованої школи №234 з поглибленим вивченням економіки і права для участі у проекті компанії «ДТЕК» – «Енергоефективні школи». Заклад у 2013– 2014 навчальному році був одним із 11 пілотних і виборов перемогу в ньому, а нагорода – не лише визнання, а й «матеріальна допомога» на реалізацію представленого вихованцями проекту – 130 тисяч гривень!
Змагатися було важко і цікаво водночас. Директор школи Вікторія Тупало каже, зусиль доклали чимало – й учні, і вчителі. Працювати над проектом почали у вересні, а презентували його наприкінці травня. Робота складалася з кількох етапів: зробили енергоаудит приміщення, проаналізували результати, визначилися, який «об’єкт» будуть модернізувати, затим попосиділи над розрахунками і описом реконструкції. З енергоаудитом допомогла «ДТЕК» – надіслала спеціаліста з тепловізором, завдяки чому змогли визначити, «де зі школи виходить тепло».
Упродовж року вчитель фізики проводив факультативні заняття з енергоефективності для учнів 7–8 класів. На них і робили серйозні розрахунки, які потім надсилали «науковому керівникові» проекту від Інституту місцевого розвитку. У школі кажуть, з Анатолієм Колієнком (кандидат технічних наук, професор, консультант проекту «Енергоефективна школа») їм пощастило: у своєму прагненні досконалості він не втомлювався вносити корективи, за що йому дуже вдячні. Школа за більшістю показників, що враховувалися у «заліку», посідала перші місця. Та вирішальну роль відігравала презентація проекту, яка мала переконати: реалізація запланованого дасть суттєве заощадження енергії. І учням 234 школи вона вдалася! Того ж дня, коли захищали свій проект, вони отримали сертифікат на 130 тисяч гривень. Тепер матимуть можливість замінити старі дерев’яні двері, які неочікувано виявилися найбільш «енергозаощадливо-слабким місцем», і більш детальний теплоаудит школи.
Не менш важливий інший аспект: упродовж року ідеями енергозбереження «горіли» і діти, і навіть батьки, правильно економити вчилися всі! «Учні весь час були «у русі», – згадує Вікторія Тупало. – Наша «агітбригада» ходила в садочки, відвідала станцію юних техніків. Біля вимикачів і на дверях кабінетів, навіть на вході до туалетів, були таблички з віршиками, що закликали заощаджувати. Ця тема «пронизувала» всі уроки: на «Українській мові» складали оті віршики, на «Математиці» розв’язували задачки на цю тему. До того ж провели акцію зі збору відпрацьованих батарейок».
На запитання про те, які ще шляхи фінансування енергозаощадливих заходів можуть бути, директор 234 школи відповідає: «Є сенс повернутися до практики «шефства», щоб фірми, підприємства повернулися до нас обличчям. А ми готові, скажімо, організувати «десант», аби прибрати територію, або надати актову залу, чи провести для них концерт. Було б добре, якби держава надавала податкові пільги організаціям-«шефам».
Стратегічний напрямок
Газова «автономія» у Хмельницькому
Програми енергозбереження у Хмельницькому національному університеті вже кілька років є стратегічними. Ніби відчували у виші, що у 2014 році виникнуть складнощі з російським газом.
У ХНУ вирішили не обмежуватися простою заміною труб і вікон і встановили автономну систему газового опалення. Це дає змогу зекономити більш як півмільйона гривень на рік.
– Спочатку ми зробили фундаментальний енергоаудит усіх корпусів і визначили напрями роботи, – розповідає проректор з наукової роботи ХНУ Георгій Параска. – І вирішили, що потрібно переводити виш на автономне опалення. Побудували свою котельню, підключили всі корпуси.
Також встановили автоматизовану систему корегування опалення аудиторій. Якщо в них нікого немає, температура знижується.
Перехід на електроопалення
У всіх корпусах вишу встановлено пластикові вікна (і це одразу ж дало 20 відсотків економії). У панельних корпусах провели утеплення всіх будівель і на вході до таких приміщень встановили теплопункти (це також дозволяє економити 20 відсотків витрат).
– Саме сьогодні ми розробляємо план переходу на електроопалення, – каже Георгій Борисович. – Разом з обленерго обговорюємо можливість роботи тільки за нічним тарифом (він значно дешевий). Вода нагріватиметься вночі, а вдень ми використовуватимемо її для обігріву.
До вишу – за енергетичним паспортом
У Хмельницькій області діє програма енергозбереження. Левову частину цієї програми розробили саме фахівці ХНУ. Крім того, науковці допомагають упроваджувати системи енергоопалення в області.
До університету можна звернутися, зокрема, для отримання енергетичного паспорта.
– Розробка паспорта відбувається так, – розповідає Георгій Борисович. – Ми приходимо в школу, вивчаємо стан будівлі й енергетичний баланс. Потім досліджуємо – якою має бути потужність системи опалення, щоб забезпечити потрібну температуру в приміщеннях. А також – що потрібно зробити, щоб не було втрат тепла. Як правило, це – 40– 60 сторінок наукового звіту. Після отримання такого паспорта установа може брати участь у міжнародних проектах з енергозбереження, реконструювання чи модернізації систем опалення. Коштує таке дослідження 3– 5 тисяч. Після нашого енергоаудиту більш як сто установ (шкіл, лікарень тощо) запровадили прогресивні методи опалення.
Сонячні батареї
Використовують у ХНУ і відновлювану енергетику. Зокрема, почали встановлення сонячних батарей і колекторів.
– Енергозберігаюче обладнання в області виробляють кілька підприємств, – пояснює Георгій Параска. – Наприклад, Красилівський агрегатний завод виробляє сонячні колектори та твердопаливні котли. Ми їх не просто купуємо, а беремо участь у вдосконаленні систем опалення. Наприклад, нині розробляємо додатковий процес перероблення щепи і покладів торфу. Щодо сонячних батарей співпрацюємо з Львівської політехнікою: вивчаємо можливість підвищити їх ефективність за допомогою нових систем, наприклад суперконденсаторів.
Завідувач кафедрою ХНУ Валерій Мартинюк нещодавно проходив стажування в Південній Кореї і нині допомагає запровадити кращий світовий досвід з відновлюваної енергетики. Керівництво ВНЗ переконане: для створення потужного наукового продукту необхідна співпраця кількох наукових центрів.
Нова спеціальність – енергоменеджмент
З вересня у виші почнуть підготовку фахівців з нової спеціальності – енергоменеджменту. На таких спеціалістів уже нині є неабиякий попит. Майбутніх менеджерів з енергозбереження вже «замовили» і районні адміністрації, і Хмельницьке обленерго.
Енергоефективні університети
Керувати студмістечком з мобільного телефону
Кілька років тому фахівці Запорізького національного університету вирішили: потрібно негайно скорочувати видатки на теплопостачання, електроенергію й воду. Адже ці показники сягнули восьми мільйонів гривень – 12 відсотків бюджету вишу! Наприклад, внаслідок недосконалості системи опалення у 2010 році університет втратив чотири мільйони гривень. Не можна ж безкінечно піднімати ціну на навчання, щоб покрити ці витрати!
У 2011 році у ЗНУ створили Лабораторію енергоефективності й енергозбереження.
– У роботі лабораторії є три стратегічні напрями роботи, – розповідає її завідувач Андрій Ковальов. – Наукова з розробки нових технологій, практичні дії з оптимізації системи опалення і просвітницька серед студентів і школярів. Бо будь-які заходи з енергоефективності дієві тільки тоді, коли студенти розуміють, що енергозбереження – справа кожного.
Температуру «регулювала» кватирка
Почали з оптимізації системи теплопостачання. Працівники університету самі розробили автоматику, яка дозволяє підтримувати в корпусах потрібну температуру.
– Раніше восени вмикали опалення і воно працювало аж до квітня, – каже Андрій Михайлович. – У теплі періоди в корпусах був сильний перегрів – до +27 ºС, і температуру регулювали, відчинивши кватирку. А ми встановили тепловий пульт і датчики в аудиторіях і коридорах. Якщо температура піднімається вище двадцяти градусів – система автоматично зменшує опалення. І навпаки. Уночі й під час канікул температура суттєво знижується.
Установили й систему диспетчеризації інженерних систем, що об’єднала всі будівлі студентського містечка (це вісім навчальних корпусів і три гуртожитки). У режимі реального часу можна спостерігати за витратами тепла, води й електроенергії. Адміністратори можуть керувати системою опалення навіть із власних телефонів чи планшетів.
Порахувати… протяги
– Завдяки системі диспетчеризації ми бачимо «слабкі місця» корпусів, – пояснює Андрій Михайлович. – І зекономлені кошти спрямовуємо на утеплення покрівлі, заміну вікон, труб і терморегуляторів. Утеплили корпуси, встановили теплоізоляційні екрани за батареями (це дає змогу гріти аудиторію, а не стіну), замінюємо вікна на металопластикові.
Для економії електроенергії у ВНЗ враховують навіть… протяги. Тут герметизували тамбури, люки на горища, усунули протяги на технічних поверхах.
Завдяки цим заходам університет уже зекономив на опаленні понад чотири мільйони гривень.
Утім, ці роботи в закладі вважають тільки початком. За програмою енергетичної паспортизації «Дисплей» (вона розроблена разом з експертами з 18 країн Європи) перевірили всі корпуси ЗНУ. З’ясувалося, що за показниками енергоспоживання майже всі будівлі мають клас В, а за споживанням води – найнижчий клас G. Цю інформацію розмістили в найпомітнішому місці студмістечка. Нині фахівці університету міркують над програмами економії води.
Енергію дає річка
До розрахунків програм з енергозбереження у виші залучають і студентів, і школярів. Учні Малої академії наук України, наприклад, розраховували втрату тепла через стіни, вираховували економічний ефект від теплоізоляційних екранів.
Над темами енергозбереження і відновлюваної енергетики працюють і студенти вишу. Наприклад, «Хвильова енергетична установка», яку розробили і викладачі, і студенти ЗНУ, отримала золоту медаль на одній з міжнародних виставок з енергозаощадження та енергоефективності. Винахід дає змогу перетворювати енергію хвиль з поверхонь річок та морів на електричну. Установка має низьку собівартість, високу надійність і є простою у використанні.
Замість ламп – світлодіоди
У виші не хочуть викидати на вітер жодну копійку. З урахуванням прогнозованого зростання тарифів на електроенергію тут розробили проект «Модернізація освітлення комп’ютерних класів на основі світлодіодних світильників». Термін окупності проекту – два роки, він допоможе зменшити видатки на електроенергію у два рази. Встановлення світильників розпочали з комп’ютерних класів, а вже зовсім скоро на таке освітлення перейдуть усі аудиторії університету.
Світлана Галата, Валентина Сорока,
березень 2015
Друзі! Якщо ви маєте досвід з енергозбереження, або є автором розробок з відновлюваної енергетики чи енергоефективності - поділіться цим досвідом з освітянами усієї країни. Надсилайте свої думки і коментарі на редакційну пошту osvita@pedpresa.com.ua, пишіть у групі Хочеш змін? Дій! чи напряму автору текста Світлана Галата.
Немає коментарів:
Дописати коментар