Нині до відбудови шкіл на
прифронтовій території все частіше підключаються фонди, організації та
посольства інших країн. Одна з громадських організацій України, яка «привела»
міжнародну допомогу у навчальні заклади та допомагає вчителям, учням та
активним громадам налагодити нормальне життя – "Новий Донбас"».
У 2015 році завдяки її волонтерам було реалізовано проекти з відбудови шкіл, творчої співпраці для навчальних закладів Донбасу, випуск шкільної газети учнями Миколаївської школи тощо.
У 2015 році завдяки її волонтерам було реалізовано проекти з відбудови шкіл, творчої співпраці для навчальних закладів Донбасу, випуск шкільної газети учнями Миколаївської школи тощо.
А
почалося все, як завжди, з особистої ініціативи. Волонтер Майдану, режисер Лариса
Артюгіна у липні 2014 поїхала на схід знімати документальний фільм. У Попасній
до неї підійшов один з добровольців і попросив допомогти. Але не собі, а школі у
його рідному містечку Миколаївка поблизу
Слов’янська. Містечко
щойно звільнили, і будівля школи стояла з пробитим дахом і розтрощеними вікнами.
-
Вже тоді розуміла, що без участі місцевих громад нічого не зробиш, - розповідає
Лариса. - Запитала у бійця – готовий піднімати людей? Відповів: так.
З
проханням допомогти відбудувати школу звернулися до віце-президента фонду Western
NIS Enterprise Fund Олени Кошарної, і дуже швидко отримали згоду. Закупили на оптовому
ринку в Харкові будівельні матеріали і
разом з друзями поїхали в Миколаївку.
–
З нами до Миколаївки поїхав художник зі Львова, щоб намалювати графіті – птаха
на будівлі школи. А мистецтво ж не можна творити у смітті. Написали оголошення: приходьте прибирати
територію школи, - продовжує громадський активіст. – У визначений час прийшли -
діти, вчителі, батьки. Батьки були хіба що без автоматів, «віталися» словами: а-а-а, кієвская хунта прієхала… Ну,
думаю, все.
Волонтери
швидко зорієнтувалися: мовляв, поговоримо пізніше, - і видали батькам знаряддя
для роботи. Після напруженої праці уже можна було розмовляти - про майбутнє
школи, про нові гуртки тощо.
Пізніше
до навчального закладу приїхав німецький журналіст Даніель Шульц, подивився
дитячу виставу про життя міста. Запропонував волонтерам і школярам: давайте
організуємо газету! До війни у населеному пункті газета була, але потім її випуск припинили. Учням
ініціатива сподобалась. Дуже швидко організували редколегію, і з жовтня 2015 газета
«Голоси міста» почала виходити. ЗМІ виходить тиражем тисячу примірників і вже
стало популярним у містечку. З коштами на друк допомагає німецький фонд Taz-Panter
Stiftung.
Головний
редактор газети – дев’ятикласниця
Віка Городинська. Діти пишуть про культурне життя міста, про волонтерів, які
відбудовують їх місто, про враження від поїздок у столицю України. Газета
знайомить з театром, який діє для переселенців у Києві, з волонтерами та активістами з різних країн
світу.
З
відбудови навчального закладу у Миколаївці і почався проект «Нового Донбасу» «Школи».
Він охопив навчальні заклади на Луганщині: у селі Нижньотепле, Плотина та Кіндрашівську
школу у Станиці Луганській. Проект підтримали Посольство Литви в Україні та
Міністерство закордонних справ Литви (виділено 262 275 гривень), Фонд сприяння демократії США (526 135 гривень), та Western NIS Enterprise Fund
(644 827 гривень).
-
Ми їдемо у найвіддаленіші містечка і
села, куди мало хто добирається, - розповідає Лариса Артюгіна. - І часточуємо:
ви перші, хто приїхав зі столиці. Наш проект має на меті не тільки відновити
стіни та вікна, а - побудувати діалог, знайти можливість спілкуватися українцям сходу і заходу. Наша мета – єдина
Україна, і ми переконані, що відновити єдність і взаєморозуміння можна лише в
результаті спільної праці, покроково.
Активісти
«Нового Донбасу» діють так. Приїжджають, знайомляться з вчителями та дітьми,
складають список потреб. Проводять майстер-класи, ворк-шопи, заняття в гуртках.
За тиждень спілкування стають у школі по-справжньому своїми. Потім привозять будівельні матеріали. Обов’язково – залучать до роботи місцеві
громади.
– Спільна праця і діалог змінює нас усіх, - і
волонтерів – які приїжджають з заходу та центру, і місцевих, у яких дуже часто
в головах лише пропагандистські міфи
російського телебачення, - ділиться досвідом Лариса Артюгіна. – Цей діалог -
наша найбільша перемога. Люди розуміють, що ми одна країна, у нас спільні
інтереси і великі можливості. Такі «перемоги без зброї» сьогодні дуже потрібні.
Втім,
Лариса зізнається: це порозуміння не завжди виникає одразу. У глибинці гостей часто зустрічають насторожено,
запитують – від якої партії? Звикли, що десятиліттями життям сіл цікавилися
хіба що перед виборами. Директори та вчителі глибинки дуже хочуть змін, але не
розуміють, з чого починати. У багатьох, школах, до речі, не вистачає
найнеобхіднішого – крейди, карт, словників…
Серед
тих, хто зустрічає волонтерів з радістю і надією, - новий директор
Кіндрашівської школи у Станиці Луганській Ігор Кулішов. Навчальний заклад
знаходиться за два кілометри від лінії розмежування, після бомбардувань стояв пусткою – снаряди важкої артилерії
пробили стіни, була зруйнована система опалення. Держава та місцева влада
допомогла замінити 108 вікон у школі, ще 106 – допомогли оновити волонтери
«Нового Донбасу».
Директор
підтримав ініціативу організувати для дітей додаткові заняття з англійської,
провести майстер клас щодо освіти у Європі та США. З цим допоміг волонтер Іван
Парамонов.
–
Я думав, що буде добре, коли хоча б один учень зацікавиться, - каже Іван. – Але
на зустріч прийшло дуже багато школярів, з багатьма переписуюсь і сьогодні. Я
пояснив, що англійська їм потрібна для того, щоб мати можливість безкоштовно
вступити в університети Європи та США. Розповів про ці університети, про тренінги
та можливості участі в грантах. Вищу освіту, наприклад, можна здобути в Шведському інституті, за програмами
Європейської освітньої комісії. До речі, юних активістів в університетах світу зажди радо
приймають. Тому порадив бути активними, випускати газети, брати участь у
спільних проектах зі школярами з інших областей України. Є програми і для юних
волонтерів. Наприклад, Європейська волонтерська служба залучає молодь до
соціальних активностей.
Із
вибором майбутньої професії школярам допомагає волонтер проекту, досвідчений HR-менеджер Наталія Кратюк.
–
Вікна, які ми привозимо до шкіл, це «вікна можливостей», - переконана пані
Наталія. – Майбутню професію школяр має обирати усвідомлено. Тому я проводжу
анкетування, особисті консультації, розповідаю про освітні програми в Україні і
світі, у яких вони можуть взяти участь. Нині можливостей для школярі сходу дуже
багато, але, на жаль, діти мало про них знають.
Волонтери
запрошують у поїздки на схід студентів, фахівців у різних галузях, митців,
журналістів. Гості розповідають як досягли успіху у своїй професії, жартують,
підбадьорюють. Усі вони переконані, що діти з луганської глибинки – розумні і
талановиті. Пройде кілька років, і вони «виростуть» у конкурентних і
затребуваних фахівців з сучасною освітою, які відбудовуватимуть Донбас.
Саме тому громадські
активісти планують розширювати свою діяльність.
– Вже
намітили план дій, - продовжує Лариса Артюгіна. – Але розуміємо, що повинні припиняти
бути «швидкою допомогою». Ми встановили вікна,допомогли
подолати аварійну ситуацію. Але така «аварійна ситуація» на сході України існує останні 25 років. Її
треба
змінювати системно.
Волонтери
побували у 24 школах району, переконалися, що за останні 25 років у навчальних
закладах не було жодного капітального ремонту. Стіни у класах покриті грибком,
тріщинами. Нині ГО ставить нове завдання – відновити (або побудувати заново) 24
школи Станично-Луганського району. І нині запрошують експертів з України та ЄС,
- щоб вирішити, якими мають бути нові школи українського сходу.
- Ми
розуміємо, що самі лише стіни школу не змінять, - каже голова громадської
організації. - Школи – це нові методи викладання, нові стосунки в колективі, нові
активності. Нещодавно ми підписали меморандум з Національним центром молоді
Литви, який проводить тренінги і надає нові програми. Хочемо, щоб і студенти, і
вчителі, і школярі мали можливість здобувати нові знання в Європі. Новий
грантовий проект – не тільки про стіни, а й про нові знання, вміння і
атмосферу, яка має панувати в школі.
Ідею з
розбудовою шкіл на Луганщині вже підтримали віце-президент фонду Western NIS Enterprise Олена Кошарна та заступник
посла Литви в Україні Йонас Даніліаускас.
– Нещодавно ми підписали литовсько-шведський
меморандум про фінансування проектів в галузі освіти на сході України, - розповідає
Йонас Даніліаускас. - Генеруємо доволі значні кошти, які підуть на допомогу
дітям, відбудову шкіл, тренінги для вчителів тощо. Усі оголошення про гранти
можна знайти на сторінці Посольства. Раді допомогти!
Світлана
ГАЛАТА, "Освіта України"
Вересень 2016
Немає коментарів:
Дописати коментар