«Зелена» школа
Те, що енергозбереження – стратегічне питання безпеки держави,
розуміють сьогодні керівники всіх навчальних закладів України: і садочків, і шкіл,
і вишів. А колектив Нововолинської школи №2 почав працювати в цьому напрямі ще кілька років тому.
Нині
її директор Алла Кобиш каже: як у воду дивилися.
Керівник відповідає за все
У своєму блозі директор школи пише:
ставлячи собі питання, ким же є сьогодні директор у школі, відповідаю – господарником,
який має дбати про створення достойних умов навчання та праці, а точніше пошуку
коштів для цього. А також – особистістю, яка в умовах великого соціального
напруження забезпечує хороший психологічний клімат. А ще – стратегом, який прогнозує
прогресивний розвиток свого закладу.
І нижче відповідає ще на одне питання – яким керівником вона сьогодні
хотіла б бути? Таким, що ламає стереотипи педагогічної діяльності, знайомить з
новими технологіями, створює оптимальні умови для роботи вчителя, експериментує.
І підсумовує – «керівник відповідає за все».
Дитячий аудит
Нововолинська школа №2 має репутацію новатора енергозбереження,
впровадження інформаційних технологій та авторських методик. Це – заслуга і директора школи, і всього
педагогічного колективу.
Енергозбереженням у школі
цікавляться давно. Ще кілька років тому тут аудит «Куди втікає тепло» провели…
діти! Групи школярів кілька місяців вимірювали температуру у класах, коридорах,
підвалі і на горищі. Діти порахували всі шпарини і разом з учителем фізики Валентиною
Бутаковою склали карту «слабких місць» школи. Пізніше за цією картою – з
допомогою батьків, спонсорів та місцевого самоврядування – замінили сто
тридцять п’ять вікон з двохсот.
Нині
цей навчальний заклад має статус експериментального. З 2011 року тут упроваджують
проект «Оптимізація мережевих
ресурсів для забезпечення екологічної освіти у школі» (науковий керівник – заступник
директора Малої академії наук Олександр Стрижак).
– Екологія
– наука міждисциплінарна, – розповідає «ОУ» Алла Кобиш. – Ми і навчаємо, і
виховуємо екологічний світогляд учнів – на уроках, в гуртках, під час мандрів
тощо. Після початку проекту ми повністю переосмислили навчальний процес у
школі, по-іншому побудували освітньо-розвивальне
середовище.
У
перші ж місяці роботи в проекті педагоги зрозуміли: дбати про екологію і не
зважати на енергозбереження – неможливо. Стали у пригоді учнівські ініціативи, зокрема, «Дитячий
аудит». Образно кажучи, саме з учнівських ініціатив і почалася участь школи у
міжнародних проектах з енергоефективності. За два роки навчальний заклад виграв
два конкурси з енергозбереження. Перший – на 280 тисяч гривень – у рамках
проекту «Україна та Грузія в Угоді мерів: взірцеве рішення для країн Східного
партнерства та Центральної Азії».
У
школі (єдиній в області) встановили індивідуальний тепловий пункт. Це суттєво заощаджує
ресурси, бо дає змогу збільшувати температуру у приміщеннях удень і зменшувати
вночі, у вихідні чи під час канікул.
– З’явилася ідея – стати першим у місті
енергоефективним навчальним закладом, – продовжує Алла Анатоліївна.
У 2015 році проект Нововолинської
міської ради «Створення енергоефективної школи шляхом комплексного та
поетапного впровадження енергозберігаючих заходів» став переможцем обласного
конкурсу. На закупівлю і встановлення енергозберігаючих технологій Нововолинській
школі №2 виділяють 200 тисяч гривень.
Нині в коридорах школи можна
зустріти гостей з різних країн – це й експерти з енергоефективності, і з інших областей
України та столиці, які приїжджають повчитися у волинян.
Не святі горшки ліплять
Після перших успішних проектів і
педагоги, і школярі переконалися, що «не святі горшки ліплять» і нині не
бояться братися за найсміливіші проекти.
– Привчаємо дітей, що мислити треба глобально (на
планетарному рівні), а діяти – локально,
– наголошує Алла Анатоліївна.
Про
ці локальні дії (проекти і перемоги учнів і вчителів) директор може розповідати
годинами.
Одна
з візитівок школи – туристсько-краєзнавчий гурток. Його керівник – учитель географії
Микола Карпець – розробив авторську програму «За порогом рідного дому». Гуртківці
мандрують екологічними стежками, проводять дослідження, узагальнюють
спостереження, аналізують. Нещодавно школярі перемогли в Усеукраїнській
експедиції учнівської та студентської молоді в секції «Географія рідного краю».
Для того, щоб нотувати ці спостереження було швидше і
цікавіше, одинадцятикласник Ярослав
Шворак створив навчальний програмний засіб для учнів молодшої школи – «Календар
природи». У минулому році його розробка зайняла друге місце на Всеукраїнському
чемпіонаті з інформаційних технологій «Екософт».
Завдяки цьому «календарику» старшокласники школи навчають
молодших. Цікаво – усім.
Ще один старшокласник – Олександр Кузнєцов –
переміг у Всеукраїнському конкурсі юних інформатиків, аматорів комп’ютерної
техніки.
Один із найулюбленіших гуртків – історико-стендове моделювання, який веде
вчитель Сергій Красовський. На міжнародній виставці-конкурсі Kyiv Scale Models Fest-2015 його учні – Назар Третяк
та Богдан Мазурок – зайняли перше місце у номінації «Бронетехніка, готова до
бою».
Дистанційні курси. Автор – учитель
Тон у впровадженні інформаційних технологій у школі задає вчитель
інформатики Тетяна Пучковська. У 2013 році Тетяна Василівна перемогла у
міжнародному фестивалі педагогічних інновацій. Створила сайт школи, розробляє
авторські уроки та методики. Пояснює дітям, що інтернет – це не тільки
соціальні мережі, а й дієвий навчальний інструмент. І ним треба навчитися
користуватися ще в школі – опановувати дистанційні курси. Та й узагалі – навчатися
протягом усього життя.
Зі старшокласниками у школі працюють над проектами, за які не соромно
було б і студентам профільних вишів. Наприклад, з допомогою сервісу Microsoft OneDrive
створили фільм-ілюстрацію до вірша Віктора Баранова «До українців».
Просто й буденно, ніби йдеться про звичайнісіньку річ, учителька
розповідає, що… створює авторські дистанційні курси для школярів. Спочатку вони
були потрібні, щоб давати і виконувати домашні завдання (наприклад, під час
карантину). Швидко зрозуміла – за такими курсами – майбутнє.
– Завдяки дистанційним урокам діти
опановують інформатику, але даю завдання з екологічної тематики, –розповідає
Тетяна Василівна. – Наприклад, учні навчилися створювати інформаційні буклети
на тему збереження природи. У кожному
курсі – теорія, практичні завдання, перевірка, тестування.
Нині авторські дистанційні курси Тетяни Пучковської доступні для учнів
Нововолинської школи №2. Але вчителька планує зробити їх відкритими для всіх,
хто бажає вдосконалювати свої знання з
інформатики й екології.
Світлана ГАЛАТА, "Освіта України"
№ 43, 26 жовтня 2015 року
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити