«Пам’ятаю ніч на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, ніби це вчора було», – починає розповідь студент Київського енергетичного коледжу Богдан Затула. На головну площу столиці з перших днів акції він приходив щовечора, а інколи й замість пар. Пояснює: «Відчував величезне піднесення. Як тільки почув про початок акції протесту – зрозумів, що треба йти».
Це інтерв'ю було записане в листопаді 2019. Михайло Слабошпицький розповідає про багаторічну роботу з популяризації української мови, а найголовніше: як вдавалося "продиратися" крізь розчарування і не опускати руки.
Для розвитку навчального закладу обов’язково потрібні кошти. І освітяни вчаться їх залучати - вчителі та учні багатьох шкіл беруть участь у конкурсах громадських бюджетів, шукають партнерів для реалізації проектів.
Як правильно побудувати кампанію із залучення коштів? Де і як знайти союзників? Що таке фандрайзинг і які його можливості? Відповіді на ці запитання під час онлайн-тренінгу спробувала дати керівниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Анна УВАРОВА.
Десять
років тому в місті Баранівці, що на Житомирщині, панували мінорні настрої: закрився знаменитий порцеляновий завод, без роботи залишилися більше
тисячі висококваліфікованих майстрів (зокрема, з розпису). На місці
легендарного підприємства не з’явилося нічого нового: цехи стояли пусткою, територія
швидко заростала кропивою. І молодь, і старші люди виїжджали з міста, майбутнє, здавалося, не обіцяло нічого доброго.
Можливо, так і залишилася б Баранівка «містом із колишньою славою», якби не реформа децентралізації і бажання місцевих активістів змінити ситуацію. Головний акцент у територіальній громаді вирішили зробити на роботі з молоддю. І не помилилися! Нині Баранівська ТГ – одна з найцікавіших і найінноваційніших громад у країні.
На тимчасово окупованих територіях залишилося чимало молоді, яка прагне здобути освіту в Україні й бачить своє майбутнє саме в нашій країні. Завдяки спрощеному порядку вступу 2020 року до закладів освіти студентами стали більше двох тисяч абітурієнтів із ТОТ. Це – рекордна кількість за останні п’ять років. Але що ж треба робити, аби збільшити їхню кількість?
Українських дослідників космосу добре знають у науковому світі. У Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук працюють учені, які, наприклад, вивчають рух полюсів Землі, а одна з дослідниць-«сонячників» певний час очолювала Департамент Сонця в Міжнародному астрономічному союзі. Сконструйований групою космічного приладобудування пристрій саме зараз вимірює вміст метану в атмосфері планети Марс.
Свої «рядки» до космічних досліджень уже вписав докторант ГАО НАН Андрій Елиїв. Нещодавно він отримав премію Президента для молодих учених за роботу «Космічні войди великомасштабної структури Всесвіту: виокремлення, населення, активні ядра галактик та магнітні поля».
У столиці України відкрився науковий простір, який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки у світі. У Музеї науки на території Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо, і на все життя) стати дослідником з фізики, хімії, математики.
Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ.
Тема акредитації освітніх програм нині є однією з найактуальніших. Університетські спільноти шукають відповіді на запитання: як вибудувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти? Як розробити освітні програми і пройти акредитацію?
Якість освіти у вищій школі прямо пов’язана з академічною доброчесністю. Це розуміють наукові спільноти у всьому світі, тому вибудовують системи сприяння доброчесності, перевіряють наукові дослідження.
У нашому суспільстві останніми роками все частіше можна почути дискусії на тему щастя. Сучасні філософи, журналісти і представники інших професій міркують: що таке щастя для українців? А також – як «налаштувати» себе так, щоб помічати не тільки невдачі, а й радісні моменти?
А що думають про щастя науковці? Чи можна виміряти рівень щастя конкретної людини? Чим міряти – «лінійкою» чи «штангенциркулем»? Чому одні люди часто посміхаються, а інші – постійно незадоволені? На ці запитання під час онлайн-зустрічі «Молекулярні механізми щастя» спробував дати відповідь український учений-генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Олександра Богомольця Національної академії наук України Віктор ДОСЕНКО.
Новий рік для українських шкіл розпочався з жорсткого локдауну - навчальні заклади знову змушені працювати дистанційно. Для того, щоб віддалене навчання було якісним та максимально комфортним для вчителів, учнів та батьків, Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут розвитку освіти ініціювали створення Національної платформи “Всеукраїнська школа онлайн”. Днями вона вже розпочала роботу.
