пʼятниця, 29 січня 2021 р.

Музей науки: заборонено не торкатися!

    У столиці України відкрився  науковий простір,  який аж ніяк не поступається найвідомішим музеям науки  у світі.  У Музеї науки на території  Виставкового центру нині можна побачити дивовижні речі, на годину (а потім, можливо,  і на все життя) стати  дослідником з фізики, хімії, математики. 

    Хто і як створював диво-експонати та які нові сенси можна віднайти у закладі, газета «Світ» запитує у керівника науково-освітньою діяльністю музею Василя ДУНЦЯ



    – Пане Василю,  що таке  Музей науки?  Невже науку можна «показати» у музеї? 

    - Коли ми почали створювати музей, у нас часто запитували: що це за заклад, навіщо він потрібен? Ми пояснювали, що це буде музей, у якому можна буде доторкнутися до експонатів, взаємодіяти з ними. А наші експонати у простий спосіб пояснюватимуть різні наукові явища. Наприклад, допоможуть порівняти звичайне і загартоване скло. (Можна навіть спробувати його розбити).  

    І нам вдалося! Музей науки – це простір, вільний для досліджень. Можна торкатися, дивитися, слухати, крутити, стукати, смикати,  їздити, бамкати. На відміну від класичних музеїв, де встановлено таблички «Руками не чіпати!»,  у нас діє принцип «Заборонено не торкатися!».  У просторі  закладу працюють інтерпретатори,  які допомагають зорієнтуватися, задають правильні запитання щодо експонатів. 

    У кожній школі є діти, які цікавляться дослідженнями. А є такі, що до відвідин музею з наукою  жодного разу «не перетиналися». Наше завдання – зацікавити цих дітей до самостійних досліджень. Не пропонувати готові відповіді, а заохотити до самостійних досліджень.  

    Нині до музею приходять перші відвідувачі,  дуже цікаво спостерігати, як вони реагують, дивуються, сприймають експонати. Спілкуюся з ними і розумію, що ми все зробили правильно. 

    – Як створювався музей? 

    - Музей науки - це велика мрія Малої академії наук.  Я долучився до роботи на етапі вивчення закордонного досвіду. Ми подивилися, як працюють музеї різного масштабу та формату у різних країнах. Побували у Польщі, США, Канаді. Музеї науки у світі дуже різні, і всі -  неймовірно цікаві. 

    Ми зрозуміли, що обов’язково орієнтуватимемося на кращі міжнародні приклади, але  «за основу» візьмемо український досвід.  Мала академія наук має величезний досвід роботи з дітьми. Це й наукові методики МАН, і робота наукових секцій, товариств, гуртків. 

    Але музей – лише перший крок. Ми вибудовуємо концепцію неперервної освіти, хочемо зробити так, щоб дитина прийшла в музей, побачила, що наука – це круто і дуже цікаво, і продовжила роботу в гуртках чи лабораторіях.   

    Це буде струнка освітня вертикаль: від захоплення наукою до реалізації проектів та створення продуктів. Нині міркуємо над створенням єдиного механізму реалізації цієї концепції.

  - Як створювали експозиції? Яке обладнання встановили?

     – О, створювали по-різному. Наші експонати приїхали зі США, Канади, Польщі, Швеції, Великобританії. Чимало виготовлено і в Україні. 



     Наприклад, експозиція «Дивна матерія»,  приїхала з Канади. ЇЇ розробили  матеріалознавці центру науки в Онтаріо.  Вона показує різні власності матеріалів, інколи абсолютно дивовижні. Одні з цих матеріалів надзвичайно міцні, інші мають магнетичні властивості. І ці властивості можна дослідити прямо у музеї.

    З США прибув топ-експонат – велосипед на квадратних колесах.  Він виготовлений у Національному музеї математики у Нью-Йорку. Такі велосипеди є лише в чотирьох містах – у Нью-Йорку, Сінгапурі, Ріо-де-Жанейро і в Києві. 




    З Швеції приїхали інтерактивні столи. Їх наукова цінність – у контенті. Контент – це реальні наукові дані. Наприклад, проскановане за допомогою томографа тіло людини та тварини. Можна збільшити і подивитися, як виглядає (і чим відрізняється) скелет лева і скелет мавпи. 

    Чимало експонатів виготовлено і в Україні. Одна з ІТ-компаній, наприклад,  розробила «маятникову хвилю» –  21 маятник різної довжини, що запускається в певний час. 

    Ще один експонат від українських компаній – стеля, яка світиться. Потрібно взяти планшет і відповісти  на запитання щодо  тематики експозицій. Якщо дитина правильно відповідає на 5 запитань, програма активує стелю  і та починає світитися різними кольорами. 

     -  Які проекти плануєте реалізувати у майбутньому?  

    –  Завдяки реформі децентралізації більша частина коштів сьогодні  лишається на місцевому рівні і це дає можливість створювати різні проекти в громадах. Тому ми плануємо запропонувати громадам створити  музеї науки в різних куточках України,   навіть найвіддаленіших. Десь вони будуть більші, десь менші, але головне – щоб це було цікаво і захопливо. 

    Також у найближчому майбутньому плануємо організувати мандрівні виставки. Створити експонати, які зручно перевозити і швидко монтувати. Їх супроводжують інтерпретатори, які пояснюватимуть,  як діють різні експонати. А також – науковці,  що проводитимуть  дослідницькі «шоу» та читатимуть лекції. 

    Відкриття музею – це величезне досягнення Малої академії наук. Сподіваюся, він стане еталоном, прикладом для  відкриття таких закладів і в інших регіонах.

Спілкувалася Світлана ГАЛАТА

Ппубліковано в газеті "Світ", жовтень 2020




Немає коментарів:

Дописати коментар