«Не питай, що країна може зробити для тебе, запитай,
що ти можеш зробити для країни» – ці слова відомого політика з повним правом
можуть повторити сьогодні сотні молодих українців, які втілюють у життя
найрізноманітніші ідеї та проекти. Конкурс «Кращі практики молодіжної роботи»,
який організувало Міністерство молоді та спорту України у співпраці з Програмою
розвитку ООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії,
виявив сотні найрізноманітніших активностей. Переможцями конкурсу стали
громадські активісти з десяти міст і сіл України.
Підтримати ці практики та проекти, на думку першого заступника
міністра молоді і спорту Олександра
Яреми, надзвичайно важливо. Це допоможе створити середовище, де молоді люди
зможуть упливати на процес прийняття рішень та вироблення політики як на
місцевому, так і на національному рівнях.
До речі, за даними дослідження, 52 відсотки молоді
готові брати участь у громадському житті місцевої громади, 12 відсотків уже це
роблять.
– Децентралізація надає нові можливості молоді
впроваджувати різноманітні ініціативи у сферах демократії та прав людини, –
переконана координатор проекту «Громадянське суспільство задля розвитку
демократії та прав людини в Україні» ПРООН Олена
Урсу. – А обмін найкращими практиками допоможе втілювати проекти у сфері
демократії і прав людини у своїх громадах уже сьогодні.
«Кухня» місцевого самоврядування
Конкурс показав:
молодіжною роботою у країні займаються дуже різні (й за масштабом, і за
спрямуванням) організації.
Наприклад, в
Умані проект «Академія молодіжного лідерства» започаткували фахівці відділу у
справах сім’ї та молоді міської ради.
– Події
Революції гідності показали, що молодь – і справді рушійна сила українського
суспільства, – розповідає координатор проекту Наталія Вдовиченко. – Тому ми вирішили, що буде корисно, коли молоді
люди знатимуть, як працюють місцева влада, комунальні підприємства, місцеві ЗМІ
тощо. І, можливо, запропонують свої ідеї щодо розвитку громади.
Академія працює
з лютого 2015 року. Молодь зустрічається щосереди, знайомиться із
«премудростями» місцевого самоврядування, вивчає нормативні акти. А ще – бере
участь у сесіях міської ради, виконавчого комітету, в особистих прийомах
міського голови та його заступників.
– Таким чином
формуємо кадровий потенціал для місцевого самоврядування, – додає Наталія
Вдовиченко. – Також у фіналі кожен учасник проекту пише есе «Якби мером був
я!». Обирає певну проблему, висловлює пропозиції, як її вирішити. Усі ідеї
зберігаються у Банку молодіжних ініціатив, а при створенні міських програм
розвитку ці ідеї враховують.
«Нові
крила» Нововолинська
Місто
Нововолинськ – типове шахтарське містечко, яке від шахтарських населених
пунктів Донбасу відрізняється хіба що «локацією» на карті та проукраїнською
позицією жителів. У Нововолинську так само переймаються закриттям шахт, цінами
на комунальні послуги та соціальними виплатами.
Утім, серед
покинутих промзон і порожнечі соціально-культурного простору вже кілька років діє
молодіжний центр «Нові крила». Він дає можливість місцевій молоді розвитися та
самовдосконалюватися.
Центр розпочав
свою роботу взимку 2015 року і функціонує вже три роки. Щотижня тут проходять
засідання англійського клубу (підтягувати знання мови допомагає її носій!),
навчання інклюзивної молоді. Команда центру проводить тренінги, майстер-класи
та зустрічі з відомими людьми.
–
Коли ми тільки починали, то чули багато скепсису щодо потрібності такого
центру, –
розповідає співзасновник «Молодіжного ресурсного центру» «Нові крила» Павло Медина. – Казали: «Скільки ти на
цьому заробиш?» і «Кому воно треба, в цьому місці це нікому не потрібно»...
Але ініціативна
група не здавалася. Знайшли приміщення (в якому були лише «голі стіни» та
кілька стільців), узялися
до роботи, зробили ремонт. Нині це – просторе
кольорове приміщення з фортепіано та бібліотекою. Команда «Крил» складається з
10 активістів і двох десятків волонтерів.
Сьогодні команда
співпрацює з Фондом «Прибужжя», Британською Радою, американським Фондом USAID.
За три роки активісти центру, без перебільшення, «гори звернули».
Придумали і реалізували проект «Віршована алея» (за програмою Британської Ради
«Активні громадяни»). Й уже два роки на доріжках центрального парку можна
прочитати вірші українських, англійських, французьких, польських поетів. Занедбаний танцювальний майданчик у центральному парку
молодь перетворила на вільний простір «Мистецький двір». Також спільно з
командою із села Лежниця (яке входить до Поромівської ОТГ) майданчик для
спілкування створили на базі сільського клубу. Простір має веселу й амбіційну
назву SELO HUB.
– Молодь із невеликих населених пунктів повинна мати
такі ж можливості й доступ до розвитку, як і молодь з міста, – наголошує Павло
Медина. – Тому допомагаємо громадам створювати такі простори. Там можна
проводити освітні тренінги, майстер-класи.
«Доки не привезуть, не повірю!»
З
ремонту занедбаного приміщення почали свою роботу й активісти села Спаське на
Дніпропетровщині. Як своїми руками створити сучасний молодіжний простір у
маленькому селі, «Освіті України» розповідає автор ідеї створення Центру розвитку
громад Роман Кучма.
–
Сільський голова погодився надати нам в оренду приміщення без вікон і дверей, –
згадує Роман. – Сказав: кошти шукайте самі. Ми звернулися до
місцевого фермера,
підприємців, і вони допомогли з будівельними матеріалами. А всі ремонтні роботи
виконали самі. Недаремно ж серед нас є і слюсар, і зварник, і штукатурник...
Свої плани і
мрії щодо діяльності Центру розвитку громад Роман виклав у грантовій заявці до Німецької федеральної компанії GIZ. Через деякий час отримав
відповідь, що громаді допоможуть закупити меблі для центру.
– Думав: доки не привезуть, не повірю, – сміється Роман. –
І от приходить смс про прибуття меблів. А я все ще сумніваюся – чи назавжди ці
меблі, чи потім не заберуть?.. Після такого початку нас став поважати і
сільський голова. Каже: ну, ви справді серйозні люди, бо вас фінансує
міжнародний донор.
До центру почало
приходити все більше молоді, у Спаському запрацювали секції із дзюдо, футболу, відбулися перші в історії села змагання зі стрітболу.
Заручившись підтримкою управління ОДА, активісти провели у селі масштабний
молодіжний фестиваль «Спаський простір».
–
Мріємо організувати у нашому центрі освітні тренінги, – додає Роман. – Адже сьогодні недостатньо мати диплом про вищу
освіту, треба навчатися все життя. Тренінги ж допомагають хлопцям і дівчатам отримати
корисні навички і знайти своє місце в суспільстві.
Нічне
життя Луцька
Серед переможців
конкурсу – і проект нічних кінопоказів Lutsk
night cinema. Ініціативна група проекту спочатку задумувала такі покази для
теплої пори року, але новація швидко набрала популярності й «вийшла за рамки
літа».
Нині
нічні покази влаштовують на стадіонах (найчастіше – на стадіоні
Східноукраїнського національного університету імені Лесі Українки), у бібліотеках,
кав’ярнях.
–
За п’ять років про нас дізналися всі лучани, приходять і родини, і старші люди,
– розповідає координатор проекту Євгенія Ткаченко. – Окрім художніх фільмів,
показуємо також документальні, проводимо обговорення. Постійно наголошуємо:
приходьте, спілкуйтеся і не кажіть, що в місті нічого не відбувається!
У
планах Lutsk night cinema – розширити не лише аудиторію, а й географію своїх
зустрічей, уже є домовленості про покази у віддалених мікрорайонах міста й ОТГ
області.
Кузня... в гуртожитку
Занедбана
«читалка» в одному з гуртожитків Дніпровського державного університету майже рік тому перетворилася на «Кузню
української інтелігенції». Простір
розвитку заснували активні студенти історичного факультету вишу. Нині це
світлий і залюднений простір, з дизайнерським ремонтом та бібліотекою.
–
Ми провели опитування серед студентів і зрозуміли, що молоді не вистачає місць
для безкоштовного (і змістовного!) дозвілля, – розповідає співзасновниця
молодіжного центру «Кузня української інтелігенції» Ірина Селезньова. Грант від Львівської освітньої фундації
забезпечив кузню м’якими пуфами та подушками для диванів.
Формати
проведення дозвілля абсолютно різні – від перегляду популярних фільмів до
настільних ігор. Є і певні правила, яких потрібно дотримуватися, – це переважно
українськомовне спілкування, неприпустимість паління і вживання алкоголю. Ірина
зазначає, що засновники простору хотіли зруйнувати стереотип про побут
гуртожитку, який, нібито, неможливий без пива і цигарок. Кузня ж пропонує інший
тип дозвілля: є бібліотека з півтисячі книжок українською та англійською
мовами, проводяться інтелектуальні ігри, концерти, тренінги та майстер-класи.
Як-от: майстер-клас із петриківського розпису, екскурсія старшокласників, які
завітали до вишу і до кузні. А ще – тренінг
для студентів щодо можливостей навчання, стажування та наукової роботи за
кордоном.
У
планах – чаювання з відомими бізнесменами, науковцями, митцями, які б розказали
про історії свого успіху та надихали молодь своїм прикладом.
Аби
до кузні могли потрапити студенти з інших вишів, у гуртожитку спростили систему
перепусток. Достатньо просто записатися у журналі відвідувачів, і можна
заходити.
–
Сьогодні ми ділимося секретами успішної діяльності з іншими ініціативними
групами, – додає Ірина. – Найголовніший – має бути спільнота людей, які «горять»
ідеєю. Обов’язковою є і співпраця з органами місцевого самоврядування,
адміністрацією вишу тощо.
«Грай
за права людини»
Два роки
громадські активісти з об’єднання «Ліга толерантності» (Івано-Франківськ)
проводять кампанію «Грай за права людини!». Мета
проекту – поєднати спорт і освіту з прав людини.
За
словами координатора кампанії Олександра
Фомічова, ГО проводить 5-денний тренінговий курс для людей, які працюють із
молоддю та підлітками. На тренінг може записатися кожен, хто використовує спорт
у своїй роботі з молоддю або прагне до цього. Серед випускниць програми є люди
з інвалідністю, переселенці, сироти, представники етнічних та соціальних меншин.
Після
закінчення тренінгу випускники програми з міста Костянтинівка Мелітопольського
району влаштували чотири спортивні та дві соціальні локації для понад 200
місцевих жителів.
–
Викладаємо тренінги і методики у вільний доступ, – розповідає
координатор компанії
Олександр Фомічов. – До речі, з
наступного року проводитимемо тренінги винятково українською.
Новий шлях
Ще
один проект-переможець презентувала представниця Молодіжного банку ініціатив NEW WAY м. Березані Алла
Новікова.
Програму
започаткували для реалізації ініціатив молоді міста. Учнів шкіл і студентів
навчають працювати з дітьми-інвалідами, керувати проектами, складати грантові
заявки тощо.
–
Наше містечко дуже маленьке, розміщене у сімдесяти кілометрах від столиці, –
розповідає Алла Новікова. – Діти зазвичай закінчують школу та їдуть жити і
працювати до Києва. А в нас, здавалося б, нічого цікавого не відбувається. Коли
я дізналася про міжнародну практику Молодіжного банку ініціатив, то
запропонувала запровадити її і в нас. Спочатку мене не дуже підтримували.
Казали: ну який банк ініціатив у Березані?!
Але ідея знайшла
підтримку в молоді. Особливо подобаються учасникам проекту NEW WAY зустрічі з відомими й
успішними людьми, які змінюють країну. Нещодавно, наприклад, вони зустрілися з
генералом Миколою Маломужем. Говорили з ним про
повернення Донбасу і Криму, діяльність і центральні функції служб зовнішньої і
внутрішньої розвідки тощо.
Також улаштовували зустріч із науковцем Людмилою Порохняк-Гановською.
Як голова Національної ради жінок України, вона неодноразово виступала на
міжнародних форумах, надсилала до європейських і всесвітніх жіночих організацій
листи стосовно агресії Росії.
– Маємо надію, що такі зустрічі допоможуть сформувати
правильні цінності нашої молоді, – додала Алла Новікова.
Більш як 60 найкращих
практик організатори конкурсу зібрали в\у спеціальний каталог. Знайти його
можна і в інтернеті, набравши в пошуковику: «Каталог кращих практик молодіжної
роботи в Україні» (або перейти за посиланням http://old.decentralization.gov.ua/pics/attachments/Katalog_kraschiih_praktiik_molodizhnoyi_robotii_v_Ukrayini_2017.pdf). Він, до речі, може стати у пригоді не лише
українським активістам, а і європейським. За словами організаторів, міжнародні
партнери приємно вражені рівнем активності української молоді та результатами,
яких вони досягли. Тому каталог буде перекладено англійською і поширено серед
молодіжних організацій у Європі.
Немає коментарів:
Дописати коментар